Бронювання не завжди рятує: як суди вирішують спори про мобілізацію працівників критичних підприємств

В Україні працівники критично важливих підприємств мають право на відстрочку від мобілізації через механізм бронювання. Це передбачено статтею 25 закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також постановою Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року, яка визначає порядок і критерії такого бронювання.

Втім, судова практика свідчить: сам факт роботи на критичному підприємстві не гарантує автоматичного захисту від призову. У низці справ суди дійшли різних висновків залежно від конкретних обставин — передусім від того, чи було бронювання оформлене належним чином і чи діяло воно на момент мобілізації.

Коли суди стають на бік військовозобов’язаних

У справі №460/12116/24 Рівненський окружний адміністративний суд визнав протиправним призов працівника підприємства, яке мало статус критично важливого для економіки.

Суд встановив, що чоловік працював у ТОВ «Шляховик-Т» та був офіційно заброньований через портал «Дія». Відомості про відстрочку відображалися у застосунку «Резерв+», а строк бронювання діяв до березня 2025 року. Попри це, його мобілізували у вересні 2024 року та зарахували до військової частини.

Суд підкреслив, що на момент призову відстрочка була чинною, а доказів її скасування не існувало. У результаті наказ про мобілізацію та зарахування до військової частини було визнано незаконним, а позивача зобов’язали виключити зі списків особового складу.

Аналогічний підхід застосував і Львівський окружний адміністративний суд у справі №380/183445/24. Там також встановили, що позивач мав чинне бронювання, однак був призваний під час його дії. Суд визнав такі дії ТЦК протиправними та скасував як наказ про мобілізацію, так і рішення про зарахування до військової частини.

Читайте також: До 25 тис. грн щомісяця: хто з ветеранів та захисників має право на виплати за нагороди

Коли суди підтримують ТЦК

Водночас у справі №260/6667/24 Закарпатський окружний адміністративний суд дійшов протилежного висновку.

Позивач стверджував, що мав бронювання, однак суд встановив: на момент мобілізації воно не було належним чином підтверджене. Хоча чоловік був включений до списків на бронювання і відповідні дані з’явилися у застосунку «Резерв+», це сталося вже після призову.

Крім того, позивач не надав витягу про бронювання — документа, який є офіційним підтвердженням відстрочки. Подані довідки підприємства та дані про подання заявки суд визнав недостатніми.

У результаті суд дійшов висновку, що право на відстрочку має бути реалізоване до моменту мобілізації. Оскільки цього не було, дії ТЦК та військової частини визнали правомірними.

Окремо про направлення на ВЛК

Ще один важливий підхід сформувався у справі №643/12121/25, яку переглядав апеляційний суд.

Йшлося про штраф за відмову проходити військово-лікарську комісію. Позивач доводив, що на момент виклику мав чинну відстрочку у вигляді бронювання, тому не підлягав направленню на ВЛК.

Апеляційний суд погодився з цим аргументом. Було зазначено, що особи з чинною відстрочкою, а також ті, хто перебуває у процесі її оформлення, не підлягають направленню на медичний огляд, за винятком добровільних випадків. У результаті штраф було скасовано, а провадження у справі — закрито.

Нагадаємо, раніше veteran.com.ua розповідав, хто з українців може оформити постійну відстрочку від мобілізації.

Фото: з відкритих джерел