Вадим Погребняк народився та виріс на Миколаївщині. Пройшов строкову службу, а потім працював у сфері продажів, у компанії мобільного зв’язку, а пізніше обіймав керівні посади в магазині техніки.

Вперше до війська долучився у 2014 році, але згодом повернувся до цивільного життя та зайнявся фермерством. Отримав земельну ділянку та почав вирощувати  часник, озимі горох та пшеницю. У лютому 2022-го розвиток господарства довелося поставити на паузу, адже ветеран АТО знову вирушив на фронт.

Читайте також: Перетворив сімейну ділянку на сучасну теплицю - історія розвитку бізнесу ветерана Андрія Примака

Відновити власну справу Вадиму вдалося вже після демобілізації у 2023 році. У нагоді стала грантова підтримка від Українського ветеранського фонду, а до фермерства сьогодні залучена вся родина.

Залишив шість гектарів озимого часнику та пішов на фронт

Розвиваючи власне господарство на Миколаївщині до великої війни, Вадим зробив ставку на нішеву культуру – озимий часник. Каже, що це дефіцитний товар на внутрішньому ринку нашої країни, тож можна самостійно формувати ціну, а також пропонувати його покупцям за кордоном, не залежачи від світових тенденцій.

Згодом він почав вирощувати також озиму пшеницю та горох. Справи йшли дуже добре – аж до 24 лютого 2022 року. Як ветеран АТО, чоловік розумів, що ворожі сили не зупиняться, та не вагаючись, став на захист Батьківщини.

"Я завіз сім’ю до батьків дружини в більш безпечне місце, сам повернувся до Миколаєва, зібрав рюкзак і пішов до ТЦК. Чесно кажучи, я на сто відсотків знав, що буде повномасштабна війна. Постійно про це говорив усім:  і друзям, і побратимам, із якими служив ще з 2014 року. Ми всі знали, що це лише питання часу", — пригадує Вадим.

Восени 2021 року на полі чоловіка було висаджено шість гектарів часнику. Проте через мобілізацію підприємця весь врожай, а це, ймовірно, 36 тонн овочу, так і залишилися на господарстві. За розрахунками Вадима, збитки по часнику склали приблизно 2,5 млн грн, а якщо додати втрати врожаю пшениці та гороху, то можна вже казати по 3,5 мільйона.

Та найбільшою втратою для ветерана тоді були не гроші:

"Найболючіше — це посадковий матеріал. Ми роками його відбирали, калібрували, вирощували найкращі головки для наступної посадки. Урожай — це ще можна пережити. А втратити генетику, матеріал, до якого йшов роками, — дуже важко. Навіть зараз ми ще не повернулися до тих обсягів, які були до великої війни".

"Красунчик-трактор" та мрії про енергонезалежний ангар

За військовою спеціальністю чоловік – артилерист. Після повномасштабного вторгнення його підрозділ спочатку боронив Миколаїв, а пізніше вирушив на Донеччину. Вадим опинився у добре знайомому "золотому кільці Донбасу" – під Лиманом, Краматорськом та Бахмутом.

Читайте також: Відновив бізнес після фронту - ветеран Іван Данилюк вирощує десятки сортів квітів у теплиці

У 2023 році він повернувся до цивільного життя та разом з родиною взявся відновлювати господарство. Для цього шукав можливості отримати додаткове фінансування – так і дізнався про програму "Варто більше" від Українського ветеранського фонду.

"Це була третя чи четверта спроба отримати грант. Я не одразу зрозумів, що саме потрібно показати у заявці, як правильно оформлювати проєкт. Дивився семінари, навчався. Але врешті все вийшло. Життя дає тоді, коли тобі це справді потрібно", — ділиться чоловік.

Отримані кошти він спрямував на придбання "красунчика-трактора" та засобів для захисту рослин. Сьогодні до фермерства залучена вся родина ветерана: дружина займається продажами та рекламою, веде перемовини  з клієнтами, сини допомагають на виробництві та в полі, а сам Вадим відповідає за агрономію, техніку й виробничі процеси.

Попри те, що обстріли Миколаївщини тривають, ветеран не здається та сміливо будує плани. Зокрема, хоче поступово розширити площі під часник та побудувати ангар для сушіння і зберігання врожаю. Це буде будівля із сонячними панелями та накопичувачами енергії, щоб підприємство було максимально незалежним.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, як ветеран з Одещини Микола Троїцький розвиває ферму та працевлаштовує побратимів.

Фото: Український ветеранський фонд