До 24 лютого 2022 року військовий Андрій Ільїн вже мав бойовий досвід, однак на той час вже кілька років цивільним життям. Після повномасштабного вторгнення росіян він знову пішов на фронт – щоб захистити Батьківщину та помститися за найкращого друга. На Донеччині втратив ногу: після протезування довелося наново вчитися ходити. Однак на цьому незламний чоловік не зупинився: опанував не тільки ходьбу, але й стрибки на скакалці та навіть їзду на велосипеді.

Ветеран вже пройшов лікування та будує плани на майбутнє. Після звільнення з лав ЗСУ він хоче стати протезистом та допомагати іншим військовим з ампутаціями. 

Повернувся на фронт, щоб помститися за найкращого друга

Вперше на війні Андрій Ільїн опинився ще за часів Антитерористичної операції – в 2016 році. Тоді він підписав контракт з 79-тою окремою десантно-штурмовою бригадою,  відслужив близько 3,5 років та повернувся до цивільного життя. Однак повномасштабне вторгнення російської армії в Україні все змінило:

"Коли почалася ця війна, мені приснилося, як нібито загинув мій найкращий друг Бодька – ми з ним служили разом. Я йому подзвонив та розповів… А через пару днів в його бліндаж влучила ракета чи КАБ – усіх вбило. Я пішов на фронт, щоб помститися".

Читайте також: У Дії з’явиться посвідчення ветерана – як записатися на тестування послуги

Тоді чоловік пішов до військкомату та сказав, що йому терміново треба в армію. Пройшов підготовку, курси з навчання сержантів та відправився у зону бойових дій.

"Одразу розумів, що в мене немає частини ноги"

Разом з побратимами Андрій близько місяця воював у Волноваському районі на Донеччині. Одного разу займалися евакуацією поранених, коли командир попросив забрати з поля бою полеглих захисників. Разом з побратимом військовий вирушив рано-вранці, а біля одного з тіл натрапив на міну. Тоді чоловік втратив пальці ніг.

"Мене швидко евакуювали, бо вже поряд була машина. А потім бачу, що ще одна міна летить – вона вибухнула та посікла мені ноги, а ще одному пацану руку пробила. Інший снаряд потрапив у машину й з неї довелося вибігти, мене тягли кущами,  - пригадав оборонець. – Я був у свідомості та розумів, що в мене немає частини ноги. Але я себе загартував, бо життя таке було… Навпаки всім говорив, нічого страшного, що ноги немає. Не мав думок, а що ж я буду далі робити?"

У планах захисника – стати протезистом та допомагати іншим військовим з ампутаціями

26 вересня 2023 року Андрія Ільїна відправили на реабілітацію до Вашківецької лікарні, що в Чернівецькій області. За сім місяців він отримав кілька протезів, але на перший зміг встати лише через чотири місяці лікування. Тепер же таких "помічників" у нього три: чоловік називає їх своїм автопарком.

"Нога в мене майже вся є, і коліно. Я думав – хоп! – і побіг. А так не виходить. Спочатку це тяжко та боляче, бо нога всихається. А зараз я вже два місяці, як ходжу без милиць. Можу тепер хоч два дні так ходити. Вранці одягаю протез, а ввечері знімаю. Футбол лиш нормально зіграти не можу. Але нічого – буду хокеєм займатися",  - розповів захисник.

Він зізнався, що період реабілітації для нього пройшов швидко, а виписуватися з лікарні йому зовсім не хочеться – дуже сподобалося місто. Крім ходьби, військовий вже опанував їзду на велосипеді з протезом та стрибки на скакалці. Вважає, що відновлення пораненого залежить і від нього самого, зокрема, від сили волі.

У планах Андрія – звільнення з лав ЗСУ та кардинальна зміна життя. Він міркує про переїзд до Чернівців та про те, щоб допомагати іншим військовим з ампутаціями:

"Треба вчитися на протезиста, щоб робити людям такі ніжки. Але спершу потрібно звільнитися з армії. Потім вступлю на протезиста й буду у Чернівцях робити протези", - поділився чоловік.

Нагадаємо, раніше ми розповідали історію ветерана Миколи Ворончука. Чоловік втратив руку на фронті, але не силу духу: з біонічним протезом збирає дрони для побратимів.

Фото: скріншоти з відео