Злочин самовільного залишення місця служби припиняється з моменту звернення військового щодо подальшого проходження служби — Верховний суд

Момент звернення військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби, до компетентних органів із проханням вирішити питання щодо подальшого проходження ним військової служби свідчить про припинення злочину самовільного залишення військової частини або місця служби. До такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного суду. Про це повідомляє пресслужба Верховного суду.

Як зазначається у матеріалах справи, місцевий суд визнав військовослужбовця винуватим у вчиненні самовільного залишення місця служби без поважних причин. При цьому суд першої інстанції, керуючись положеннями статті 75 Кримінального кодексу України, звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Водночас апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та ухвалив новий вирок, яким визнав військовослужбовця винуватим за частиною п’ятою статті 407 Кримінального кодексу України та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на п’ять років.

Не погоджуючись із таким рішенням, захисник засудженого подав касаційну скаргу.

У ній він зазначив, що апеляційний суд неправомірно погіршив становище його підзахисного, не дотримався вимог частини другої статті 5 Кримінального кодексу України та не врахував того факту, що злочин було вчинено до набрання чинності законом від 13 грудня 2022 року № 2839-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці».

Саме цим законом було заборонено застосування статті 75 КК України до злочинів, передбачених статтею 407 КК України.

Читайте також: Миттєве скасування бронювання: що змінюється насправді

Розглянувши матеріали справи, Верховний суд скасував вирок апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що за матеріалами кримінального провадження засуджений ще 15 серпня 2022 року звернувся до спеціалізованої прокуратури у сфері оборони з приводу самовільного залишення місця служби. У своєму зверненні військовослужбовець виклав обставини залишення військової частини та просив вирішити питання щодо подальшого проходження ним військової служби.

Згодом, у травні 2023 року, він повідомив про цей факт Територіальне управління Державного бюро розслідувань. При цьому, згідно з повідомленням Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку від 12 жовтня 2022 року, подану заяву для розгляду було скеровано до Донецького зонального відділу. Усі ці документи були долучені до матеріалів справи під час судового розгляду, а їх належність і допустимість сторонами не оспорювалися.

Читайте також: Пенсія померлого військовослужбовця: хто має право та який розмір виплат

На думку Верховного суду, наведені фактичні дані мають істотне значення та безпосередньо впливають на загальну справедливість судового рішення. Водночас апеляційний суд не надав цим обставинам належної оцінки. У новому вироку апеляційної інстанції не було наведено переконливих аргументів, які б безсумнівно доводили, що факт звернення військовослужбовця до органів прокуратури 15 серпня 2022 року не тягне жодних правових наслідків.

Крім того, Верховний суд звернув увагу на роз’яснення, опубліковані на офіційному вебсайті Міністерства оборони України, відповідно до яких з питань наміру повернутися на військову службу військовослужбовець може звертатися, зокрема, і до військової спеціалізованої прокуратури.

З огляду на це Верховний суд дійшов висновку, що твердження апеляційного суду про припинення злочину самовільного залишення місця служби лише після набрання чинності законом № 2839-IX не є безспірними. Факт звернення військовослужбовця до органів прокуратури з наміром продовжити проходження служби свідчить про припинення складу злочину та потребує належної правової оцінки при ухваленні судового рішення.

Також ми писали раніше, якщо у військовослужбовця Збройних сил України під час перебування у стані самовільного залишення частини (СЗЧ) з’являється законна підстава для звільнення з військової служби або для подальшого отримання відстрочки від мобілізації, це не означає, що він має право не повертатися до армії.

У такому разі особа все одно зобов’язана поновитися на службі, інакше їй загрожує кримінальна відповідальність за СЗЧ, незалежно від наявності підстав для звільнення.

Фото: з відкритих джерел