У Силах оборони України впроваджують експериментальний дворічний проєкт з метою підвищення мотивації для укладення контрактів. Серед іншого, він передбачає додаткові виплати, чіткі терміни служби та гарантовані відстрочки.

Проєкт вже викликав досить бурхливу реакцію в суспільстві та у військовому середовищі. Дехто його активно підтримує та називає новаторським, інші – критикують та висловлюють обурення визначеними умовами. Однак це емоційна сторона, а важливо оцінити й більш приземлену – юридичну. Своєю думкою з цього приводу в соцмережі Facebook поділилася адвокатка Дар’я Тарасенко.

Читайте також: Новий порядок повернення із СЗЧ - юристи назвали найбільш ймовірні проблеми на практиці

Чи нададуть відстрочки від мобілізації після завершення проєкту

Експериментальний проєкт запускається згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №768 на дворічний термін. У самій "експериментальності" немає нічого нового: уряд вже не вперше тестує певні ідеї на практиці перед тим, як запровадити їх на постійній основі. А от встановлені строки реалізації  – два роки – викликають занепокоєння.

"За два роки – тобто 16 червня 2028 року – норми втратять чинність, тому що строк дії експериментального проєкту завершиться. Але в цій самій постанові є правила, які очевидно направлені на довший строк. Наприклад, Постанова передбачає можливість укладення контракту на 24 місяці з подальшою можливістю оформити відстрочку від призову, – звертає увагу Дар’я Тарасенко. – Припустімо, сьогодні, 22 червня 2026 року, військовий укладає контракт на 24 місяці, розраховуючи на відстрочку після звільнення, гарантовану цією Постановою. Звільниться він 22 червня 2028 року – на той момент проєкт вже не діятиме. Тоді яка норма гарантуватиме йому право не бути призваним після звільнення?"

Наразі підстави для відстрочки визначені ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а можливість додавати нові підзаконним нормативно-правовим актом не передбачена. Водночас Постановою №768 фактично встановлюються нові підстави для відстрочки від мобілізації, проте яким чином вона має оформлюватися, не зазначено.

До того ж, на думку адвокатки, формула розрахунку тривалості відстрочки, передбачена експериментальним проєктом, є досить складною. Також залишається неясним, хто та на підставі яких документів рахуватиме цей строк.

Як надаватимуть відстрочки звільненим згідно Указу Президента

Одними з найдовших відстрочок, передбачених Постановою, є ті, що надаватимуться звільненим зі служби згідно Указу Президента, – на три роки. Ймовірно, тут намагалися закрити запити оборонців, які очікують демобілізації від початку повномасштабної війни або взагалі з 2014 року. Зауважимо, що звільнення частини військовослужбовців анонсоване вже на кінець 2026 року.

Читайте також: У Міноборони анонсували часткову демобілізацію: якими будуть головні умови та терміни

Однак у нашій країні вже є військовослужбовці, звільнені згідно Указу Президента, – строковики, масово демобілізовані в 2024 році. І поточні формулювання у Постанові не дають чіткої відповіді, чи можуть  і вони претендувати на трирічну відстрочку.

"Чи мав на увазі Кабмін, що і цим звільненим строковикам також надає відстрочку до весни-літа 2027 року? Підозрюю, що ні. Але згідно формулювань Постанови звучить так, що і строковики після звільнення згідно Указу Президента в 2024 році не підлягають призову протягом трьох років з дати звільнення", – розмірковує Дар’я Тарасенко.

Окремо вона звертає увагу на те, що чинним законодавством не передбачена така підстава для звільнення з військової служби, як видання Президентом Указу (для контрактників – взагалі, для мобілізованих – під час дії воєнного стану). Тож, щоб демобілізація наприкінці року таки сталася, до ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу" мають бути внесені відповідні зміни.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про новий статус для військових, які повертаються після самовільного залишення частини.

Фото: ілюстративне