В Україні готують нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників, через які частина чоловіків може втратити право на відстрочку від мобілізації
Уряд планує посилити вимоги до підприємств, змінити правила підрахунку квот та переглянути критерії критично важливих компаній. Очікується, що нововведення можуть набути чинності наприкінці літа 2026 року, однак уже зараз у Міністерстві економіки повідомляють про майбутні зміни, які суттєво вплинуть на систему бронювання.
Бронювання від мобілізації є одним із видів відстрочки, який надається працівникам підприємств, визнаних критично важливими для економіки, оборонної сфери або життєзабезпечення країни. Саме роботодавець подає заявки на бронювання співробітників, без чого працівник не може отримати такий статус самостійно.
Однією з головних змін стане посилення вимог до рівня заробітної плати. Згідно з новими правилами, середня зарплата на підприємстві повинна становити не менше 25 941 гривні — тобто трьох мінімальних заробітних плат.
Якщо компанія виплачуватиме працівникам менше встановленого рівня, вона може втратити право на бронювання співробітників.
Водночас для підприємств, які працюють на прифронтових територіях, передбачать певне пом’якшення. Для них мінімальний рівень зарплати становитиме 2,5 мінімальної зарплати — у 2026 році це 21 618 гривень.
Ще одна важлива зміна стосуватиметься працівників-сумісників. Уряд планує змінити порядок підрахунку квоти на бронювання. Якщо працівник має відстрочку, але не оформлений у компанії за основним місцем роботи, його більше не враховуватимуть у квоті підприємства.
Через це деякі роботодавці можуть зіткнутися з нестачею квот і не зможуть забронювати всіх співробітників, яких раніше планували включити до списків.
Читайте також: ВЛК і служба: коли звільняють і коли направляють на лікування

Після ухвалення постанови компаніям дадуть десять днів для адаптації до нових правил.
Крім того, уряд планує протягом місяця переглянути критерії визначення критично важливих підприємств. Нові умови мають бути погоджені з Міністерством оборони та Міністерством економіки.
Після цього розпочнеться масштабна перевірка бізнесу. У тримісячний термін усі підприємства повинні будуть підтвердити відповідність новим критеріям. Частина компаній може втратити статус критичних, а разом із ним — і право бронювати працівників.
Наразі остаточні критерії ще не оприлюднені, тому невідомо, які саме професії та сфери діяльності отримають пріоритет для бронювання після реформи.
Поки урядова постанова офіційно не набрала чинності, усі чинні бронювання залишаються дійсними.
Оформлення бронювання, як і раніше, здійснюватиметься через портал «Дія». Роботодавець подає список працівників через електронний сервіс та підписує заяву електронним ключем. Після цього рішення про надання або відмову у бронюванні ухвалюється протягом кількох днів.
У середньому процедура займає близько 72 годин, хоча в окремих випадках може тривати від однієї доби до кількох тижнів.
Термін дії бронювання залежить від сфери діяльності підприємства та становить шість або дванадцять місяців. Після завершення цього строку відстрочку потрібно оформлювати повторно.
Юристи звертають увагу, що у період між завершенням старого бронювання та оформленням нового працівник формально втрачає право на відстрочку.
Перевірити наявність бронювання можна через застосунок «Резерв+». У військово-обліковому документі з’являється позначка «Заброньовано» із зазначенням терміну дії відстрочки.
Фахівці також радять мати паперове підтвердження бронювання — роздруківку з системи або довідку від роботодавця, яку можна пред’явити представникам ТЦК.
Причин для відмови у бронюванні може бути кілька. Найпоширеніші — невідповідність підприємства критеріям критичності, недостатній рівень зарплат або перевищення встановленої квоти.
У більшості випадків компанії можуть забронювати не більше 50% військовозобов’язаних працівників. Винятки передбачені для підприємств енергетичної галузі, оборонно-промислового комплексу та компаній із прифронтових регіонів — вони можуть бронювати всіх працівників.
Нагадаємо, ветеранам із залежностями держава оплатить лікування та психологічний супровід.
Фото: з відкритих джерел
