На початку 2022 року В’ячеслав Каспрович з Кривого Рогу, що на Дніпропетровщині, звільнився з військової служби. Проте коли почалася повномасштабна війна з російською федерацією, повернувся до армії та став командиром взводу однієї з бойових бригад.

Восени 2025 року на Донеччині захисник наступив на вибуховий пристрій та втратив частину правої ноги. На протезування та відновлення В’ячеслав потрапив до Реабілітаційного центру  UNBROKEN і завдяки вмотивованості та завзятості швидко опанував тимчасову штучну кінцівку.

Про успіхи ветерана та плани на майбутнє розповіли на сторінці закладу в соцмережі Facebook, повідомляє veteran.com.ua.

Читайте також: 42 доби з турнікетом на розтрощеній нозі - у Харкові врятували захисника з важким пораненням

Військова служба подарувала зустріч з дружиною

Зараз В’ячеславу – 27 років, а свій шлях військового він почав у 19. Спочатку служив за контрактом у штурмовому батальйоні і завдяки цьому зустрів своє кохання. Одного разу до них, бойових солдат, привезли на навчання курсантів – серед них і була тепер вже дружина захисника Олександра.

Пара познайомилася приблизно за рік до повномасштабного вторгнення російської армії. А рівно за місяць до нього В’ячеслав звільнився та далі планував будувати життя як цивільний. Проте з початком великої війни він мобілізувався та повернувся до служби – вже на посаді командира взводу 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади.

Тим часом Олександра несла службу у складі 55-ї окремої артилерійської бригади "Запорізька Січ". У 2023 році закохані справили традиційне весілля та роз’їхалися по своїх підрозділах. У вересні 2025-го, під час виходу взводу В’ячеслава з Покровська, чоловік зазнав важкого поранення. І пара зустрілася в лікарні в Дніпрі.

"Та просто наступив, підірвався і все. Такий вибух був, але я ще встояв на ногах, подумав, що десь поруч вдарило – це шок, і ти не відчуваєш нічого. Намагався далі йти, але вже не було чим… Була напів-розірвана стопа, мізинець відразу відпав – пацани його ще назад примотали та казали, що, може, щось вийде", – пригадує чоловік.

Проте, на жаль, пошкодження ноги були набагато більш серйозними, ніж "просто мізинець". Ще на етапі евакуації захисник зрозумів, що, ймовірно, втратить кінцівку. Однак, знаючи позитивний досвід запротезованого побратима, спокійно прийняв цей факт.

Мрії про подальшу службу та спокійне сімейне життя

Внаслідок "зустрічі" з вибуховим пристроєм у В’ячеслава була розірвана стопа, переломи та пошкодження м’яких тканин. Перші кілька днів після евакуації з зони бойових дій перебував у Дніпрі – туди примчала і його кохана Олександра. Вже у Києві лікарям довелося ампутувати ногу, а на реабілітацію ветерана відправили до Центру UNBROKEN у Львові.

"У мене є побратим, який зараз служить у моєму батальйоні, в якого така сама ампутація – тільки ліва нога. І я бачив, що в нього все добре – він активно їздить, ходить, тож на цьому (йдеться про втрату  кінцівки – ред.)  не закінчується життя", – впевнений чоловік.

Читайте також: Відновлення після опіків – як ветеран Михайло Котик проходить реабілітацію за програмою "Неопалимі"

У Реабілітаційному центрі В’ячеслава характеризують як наполегливого та вмотивованого пацієнта, який активно займається з фізичним терапевтом та за приблизно півтора місяця вже опанував ходьбу на тимчасовому протезі. Ветеран вже проходить довгі дистанції без допоміжних засобів та сторонньої допомоги і вчиться пересуватися по нерівних поверхнях.

Наразі чоловік очікує на постійний протез та, як і згаданий побратим, планує повернутися на військову службу. Проте найбільше мріє про спокійне цивільне життя та хоча б одну дитину з коханою дружиною – коли закінчиться війна.

Нагадаємо, раніше ми розповідали історію 30-річного захисника Артема, який внаслідок поранення на фронті втратив обидві руки. Щоб бути більш самостійним та самозарадним у побуті, чоловік навчився користуватися смартфоном за допомогою ніг та кінчика носа.

Фото: UNBROKEN