До великої війни Михайло Попович із Закарпаття був далеким від військової справи. У 2013 році разом з дружиною відкрив хімчистку килимів "Попелюшка" у Мукачевому та розвивав сімейний бізнес.
Повномасштабне вторгнення російської армії поділило життя чоловіка на "до" та "після" – як і для мільйонів українців. Він долучився до війська звичайним солдатом-стрільцем, а за два роки звільнився зі служби вже як офіцер персоналу регіонального управління.
Читайте також: Дружина ветерана з Ужгорода розвиває мережу хімчисток завдяки гранту – подробиці
Повернувшись додому, Михайло знову взявся розвивати власну справу. І за грантової підтримки від Українського ветеранського фонду "Попелюшка" перетворилася на сучасний клінінговий сервіс з широким спектром послуг.
Історією чоловіка поділилися в Міністерстві у справах ветеранів України, передає veteran.com.ua.
Пішов на фронт добровольцем у День народження
Михайло родом із села Олешник. У Мукачевому закінчив технологічний інститут, опанував спеціальність "Маркетинг" та поринув у банківську сферу. Разом з дружиною Тетяною в 2013 році заснував хімчистку килимів "Попелюшка" – тоді у місті послуг у цій сфері майже не надавали.
На старті чоловік сам їздив до клієнтів із технікою після роботи. П’ять килимів на день вважалися великим навантаженням, а сьогодні його бізнес чистить до 120 виробів. Власна справа подружжя активно розвивалася, поки не почалася велика війна.
26 лютого 2022 року Михайло мав святкувати день народження, а натомість добровольцем пішов у військкомат. Свій вибір пояснює просто:
"Я не знав, куди мене відправлять. Ніколи не служив. Але війна — це не той час, коли думаєш про власний комфорт. Мене взяли звичайним солдатом-стрільцем. Згодом дізналися про мою освіту й досвід і перевели в фінансову службу".
Під час перших ротацій ветеран побував на Донеччині та Луганщині, пізніше – на Харківщині. У 2023 році чоловіка направили до Києва на офіцерські курси, і після навчання перевели на посаду заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення. Згодом служив офіцером персоналу в регіональному управлінні, а в березні 2024-го повернувся до мирного життя.
Від чистки килимів – до широкого спектру послуг
Змінивши армійський піксель на цивільний одяг, Михайло стикнувся з багатьма викликами. Одним з найважчих було усвідомлення контрасту між фронтом та тилом – хтось віддає життя за Україну, а інші в цей же час добре живуть та навіть не допомагають захисникам.
Читайте також: Клінінгова компанія ветерана, за даними ProBI Prozorro, лідирує в кількох областях
Після демобілізації чоловік придбав дачну ділянку та деякий час працював на землі – це було і своєрідним відновленням, і адаптацією після війни. Проте вже за півроку ветеран почав активно включатися у сімейний бізнес, яким до цього опікувалася його дружина. Тетяна встигла додати нові послуги, зокрема прибирання приміщень та чистку меблів, проте Поповичі прагнули розширити асортимент ще більше.
"Хотіли пропонувати клієнтам прання одягу, білизни, аквачистку делікатних текстильних виробів. Для цього потребували пральних, сушильних машинок, пароманекенів — всього, що пов’язане з доглядом за одягом. Український ветеранський фонд допоміг реалізувати наші задуми. Це надійна підтримка, і я радію, що одного дня ми вирішили подати заявку — це стало новою точкою відліку для нашого бізнесу", — ділиться Михайло, розповідаючи про участь у конкурсі "Варто 11.0".
Отримавши фінансування, подружжя придбало нову техніку, і тепер "Попелюшка" – набагато більше, ніж чистка килимів. Бізнес ветерана на сьогодні – це й клінінг приміщень, і чищення килимів, меблів, хімчистка одягу та аквачистка, а також прання різних виробів.
Крім Мукачевого, Михайло та Тетяна відкрили пункти прийому в Ужгороді, Береговому, Сваляві, Іршаві, Хусті, Чопі, Виноградові, Перечині та Воловці. А в планах подружжя – подальше розширення географії та спектру послуг.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, які бізнеси захисників отримали гранти у конкурсі "ВАРТО БІЛЬШЕ" від Українського ветеранського фонду.
Фото: з відкритих джерел