Мобілізація у 25 років: чи можуть працівника призвати раніше, ніж оформлять бронювання

В Україні чоловік у день свого 25-річчя може опинитися у ситуації, коли його роботодавець ще не має можливості оформити бронювання, а сам працівник уже може підлягати мобілізації. Причина пов’язана зі зміною військово-облікового статусу та часом, необхідним для внесення відповідних відомостей до реєстру й оформлення відстрочки.

До досягнення 25 років чоловік у загальному випадку перебуває на обліку призовників. Водночас бронювання за статтею 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поширюється на військовозобов’язаних. Тому роботодавець не може забронювати працівника, який має статус призовника, навіть якщо підприємство має право здійснювати бронювання.

Після 25-річчя чоловік має бути переведений із категорії призовників до категорії військовозобов’язаних. Саме після цього з’являється можливість оформити бронювання. Однак між зміною статусу та фактичним внесенням інформації про бронювання до реєстру може виникнути проміжок часу. У цей період працівник ще не має оформленої відстрочки.

Чому статус має значення

Українське законодавство встановлює різні правила для чоловіків віком від 18 до 25 років залежно від їхнього військово-облікового статусу.

Більшість чоловіків до 25 років перебувають на обліку призовників. Через це роботодавець не може подати їх на бронювання як військовозобов’язаних, а відповідна заявка автоматично відхиляється.

Водночас окремі чоловіки до 25 років уже мають статус військовозобов’язаних. Зокрема, йдеться про тих, хто проходив строкову службу, навчався на військовій кафедрі або раніше був визнаний «обмежено придатним» за станом здоров’я.

Такі чоловіки вже можуть бути заброньовані роботодавцем, але водночас можуть підлягати мобілізації на загальних підставах.

Отже, до 25 років один чоловік може не підлягати мобілізації, але не мати можливості отримати бронювання через статус призовника. Інший чоловік такого самого віку може бути військовозобов’язаним і мати право на бронювання саме через свій військово-обліковий статус.

Що відбувається у день 25-річчя

Після досягнення 25 років чоловік має бути переведений з обліку призовників на облік військовозобов’язаних. Це повинно відбуватися на основі електронних даних, без особистого виклику до ТЦК та СП.

Однак саме в цей період може виникнути проблема. До 25-річчя роботодавець не може забронювати працівника через його статус призовника. Після досягнення 25 років можливість бронювання з’являється, однак для цього необхідні відповідні зміни у військовому реєстрі та фактичне оформлення відстрочки.

Саме кілька годин між зміною військово-облікового статусу, появою або виправленням даних у реєстрі, можливістю подати працівника на бронювання та фактичним оформленням відстрочки можуть стати критичними.

Це підтверджує справа № 560/1437/26, яку розглянув Хмельницький окружний адміністративний суд. Рішення у ній ухвалили 3 липня 2026 року.

Читайте також: ТЦК може скасувати бронювання: основні причини втрати відстрочки


Працівника намагалися забронювати ще до 25-річчя

Позивач у цій справі працював слюсарем аварійно-відновлювальних робіт у філії підприємства, яке було офіційно визнане критично важливим для економіки України в особливий період.

На підприємстві чоловік перебував на персональному військовому обліку як призовник.

27 жовтня 2025 року йому виповнилося 25 років. У зв’язку з цим він мав бути переведений з обліку призовників на облік військовозобов’язаних на основі електронних даних, без особистого виклику до ТЦК та СП.

Однак підприємство вирішило спробувати оформити бронювання ще до його 25-річчя. 24 жовтня, за три дні до дня народження працівника, його подали на бронювання через портал «Дія».

Система автоматично відмовила в оформленні. Причиною було зазначено статус «Призовник».

ТЦК призначив повістку на день народження

Водночас ТЦК та СП виписав чоловікові повістку на уточнення даних саме на 27 жовтня — день його 25-річчя.

Проте з 23 жовтня до 7 листопада 2025 року чоловік перебував на офіційному лікарняному. Про це він завчасно повідомив ТЦК та СП, надіславши письмову заяву та медичні документи поштою.

Документи були отримані відповідачем 24 жовтня.

Попри наявність поважної причини для неявки, уже 28 жовтня, наступного дня після 25-річчя чоловіка, ТЦК та СП вніс до реєстру «Оберіг» інформацію про порушення ним правил військового обліку.

Після цього чоловіка оголосили в розшук.

Друга спроба бронювання також не вдалася

29 жовтня підприємство повторно спробувало забронювати працівника через «Дію».

Цього разу причиною відмови стала вже не категорія «Призовник». Система зазначила, що особа перебуває в розшуку.

8 грудня 2025 року дорогою на роботу чоловіка затримали працівники ТЦК та СП та примусово доставили до приміщення військкомату. Того ж дня його за кілька годин визнали придатним за результатами ВЛК та мобілізували до військової частини.

Суд не скасував наказ про мобілізацію

Після мобілізації чоловік звернувся до суду з вимогою скасувати наказ про його призов. Хмельницький окружний адміністративний суд повністю відмовив у задоволенні позову.

Суд зазначив, що право на відстрочку через бронювання виникає не з моменту подання роботодавцем відповідної заяви. Необхідне саме фактичне оформлення бронювання, яке підтверджується записом у реєстрі «Оберіг».

У цьому випадку обидві заявки підприємства були відхилені. Перша — через те, що чоловік мав статус призовника, друга — через перебування в розшуку. Тому на момент мобілізації оформленої відстрочки у чоловіка не було.

Коли вже неможливо скасувати мобілізацію

У своєму рішенні суд послався на практику Верховного Суду у справах № 280/6033/22 та № 160/10728/23.

Згідно з цією практикою, право на відстрочку може бути реалізоване виключно до моменту набуття особою статусу військовослужбовця. Після видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини людина набуває статусу військовослужбовця. Відповідно, призов після цього моменту вже не може бути скасований назад.

Окремі правила діють для чоловіків 23–24 років

Проблема стосується не лише моменту досягнення 25-річного віку. Окрема правова невизначеність виникає для чоловіків віком 23–24 роки.

До 22 років включно обмеження на виїзд за кордон не поширюються за віковою ознакою. Після досягнення 23 років ця вікова пільга припиняється.

Водночас чоловік віком 23–24 роки, який має статус призовника та не підлягає мобілізації на загальних підставах, може не мати права виїхати за кордон лише для навчання чи стажування.

Окремий виняток передбачений для чоловіків віком від 23 до 25 років, які проходили визначену законом військову службу за контрактом.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, як перевірити правильність нарахування та не втратити виплати після поранення.

Фото: з відкритих джерел