На балансах українських банків наразі перебуває вражаючий обсяг заборгованості військовослужбовців та їхніх родин – понад 13,75 мільярдів гривень. Фінустанови намагаються бути соціально відповідальними та частково списують борги героїв, що податкова трактує як "додаткове благо" для цих людей. Прощені суми підлягають оподаткуванню ПДФО та військовим збором, і це додаткове навантаження беруть на себе банки.

Зважаючи на це, кредитори не отримують стимули щодо добровільного списання боргів. Щоб знайти вихід з цієї кризи, до ВРУ подали законопроєкт №15458. Він передбачає внесення змін до Податкового кодексу та інших законів у контексті врегулювання простроченої заборгованості військовослужбовців, цивільних осіб, які позбавлені особистої свободи або зникли безвісти, членів їхніх сімей та осіб з інвалідністю у період дії воєнного стану в Україні та у післявоєнний час.

Читайте також: Кредитні пільги для військових та їхніх родин - хто та як може оформити

Чому діюча система потребує змін

Згідно з чинним законодавством, при списанні боргу банк має збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму використання резерву. А це, в свою чергу, фактично тягне за собою зобов’язання сплатити податки із списаної суми.

Взагалі прощений борг вважається доходом позичальника, тож ПДФО та військовий збір має сплатити він. Однак на практиці цей обов’язок бере на себе банк, щоб не покладати фінансовий тягар на родини військових (йдеться про списання боргів загиблих, полонених чи зниклих безвісти героїв). І  це виливається фінустановам у "копієчку": лише з 2022 року вони сплатили понад 4,9 млн грн податків з власних коштів просто за списання боргів у понад 2,2 тис. випадків.

Таким чином виходить, що податкові "карають" банки за їхнє прагнення бути соціально відповідальними. Вони погоджуються списати борги військовим та їхнім родинам та замість "вдячності" від держаної системи отримують додаткове фінансове навантаження. І це, звісно, не мотивує до подальшого прощення боргів.

Рішення по списання боргів банк ухвалюватиме на власний розсуд

Щоб знайти вихід з цієї кризи, ініціатори законопроєкту пропонують комплексний підхід – внести зміни не тільки до Податкового кодексу (ПК), але й деяких законів. Зокрема, пропонується звільнити банки від обов’язку збільшувати фінансовий результат на суму використаного резерву у разі прощення боргів позивачам з числа:

- загиблих/померлих, полонених, зниклих безвісти військовослужбовців;

- цивільних, позбавлених особистої свободи внаслідок війни, або зниклих безвісти;

- осіб з інвалідністю внаслідок війни, отриманою під час захисту України;

- членів сімей, спадкоємців та законних представників зазначених категорій.

Читайте також: Кредити для ветеранів у ПриватБанку - які пільги доступні

Для всіх інших позичальників-фізичних осіб суми списаного боргу, процентів та комісій не будуть вважатися за оподатковуваний дохід та не підлягатимуть сплаті ПДФО. Також для всіх громадян пропонується збільшити суму боргу, яку банк може списати без податкових наслідків, – з нинішніх 25% до 100% мінімальної заробітної плати на рік.

Серед інших змін – надання членам родин, спадкоємцям та представникам загиблих, полонених, зниклих безвісти військових або цивільних, позбавлених особистої свободи, права звернутися до кредитора з клопотанням списати 100% заборгованості.

На підставі отриманих документів кредитор має право прийняти рішення про анулювання боргу в розмірі 100% чи іншому, або відмовити в цьому. Якщо він погоджується простити борг, то відповідне виконавче впровадження підлягатиме закінченню, а з боржників не стягуватиметься виконавчий збір.

Як зазначається в пояснювальній записці, реалізація законопроєкту не потребуватиме додаткових видатків із держбюджету  та дозволить банкам списати безнадійну кредитну заборгованість. Водночас в документі наголошується, що рішення про списання боргів прийматиме саме кредитодавець, а про впровадження автоматичного механізму анулювання заборгованостей наразі не йдеться.

Нагадаємо, в Україні хочуть переглянути період відстрочення платежів за кредитами, нарахування і сплати штрафів/пені за порушення фінансових зобов’язань для осіб, стосовно яких офіційно встановлено факт позбавлення свободи внаслідок збройної агресії РФ. Замість нинішніх шести місяців пропонують відстрочувати платежі на рік або до кінця лікування після полону.

Фото: з відкритих джерел