Мобілізація по-новому: чому статус «у розшуку» може з’явитися навіть після сплати штрафу і як його зняти

Під час дії воєнного стану в Україні триває мобілізація, а разом із нею — посилений військовий облік. Водночас дедалі частіше громадяни стикаються зі статусом «у розшуку» в застосунку «Резерв+», навіть якщо не отримували повістки або вже сплатили штраф за адміністративне порушення. Юристи пояснюють, що це явище має низку юридичних суперечностей і не завжди пов’язане з фактичним порушенням закону.

Юридичний парадокс: «розшук» без протоколу

Адвокатка Таміла Алексик розповіла, що статус «у розшуку» може з’явитися навіть тоді, коли відсутні будь-які документи про адміністративне правопорушення. Часто це відбувається ще до складання адмінпротоколу або винесення постанови ТЦК, що створює юридичний парадокс.

«На практиці це виглядає так: людині у „Резерві+“ присвоюють статус „у розшуку“. Вона визнає, що нібито порушила правила військового обліку, погоджується зі штрафом і навіть сплачує його. Але при цьому не бачить жодної постанови ТЦК чи адмінпротоколу. Подекуди невідомо, чи такий документ взагалі існує на момент сплати штрафу», — пояснює адвокатка.

Інколи трапляються випадки, коли чоловік, помітивши статус у застосунку, приходить до територіального центру особисто, а там йому повідомляють, що розгляд справи ще навіть не відбувся. Тобто особу вже фактично «розшукують», хоча порушення ще не зафіксовано.

За словами Алексик, через це люди стикаються з низкою проблем: «У „Резерві+“ вже є запис про розшук, і якщо поліція зупиняє такого громадянина на вулиці, це стає підставою для його примусової доставки до ТЦК, навіть без офіційного рішення про порушення. А довести невинуватість у момент затримання неможливо».

Чому штраф не знімає статус «у розшуку»

Юристка наголошує, що сплата штрафу не завжди вирішує проблему. Якщо людина не усунула саму причину порушення, статус повертається знову.

«Наприклад, якщо громадянин не оновив свої дані або не отримав повістку, після сплати штрафу статус „у розшуку“ зникає. Але якщо порушення пов’язане з непроходженням військово-лікарської комісії (ВЛК), то вже через кілька годин чи наступного дня „розшук“ з’явиться знову. Бо людина не усунула порушення — не пройшла ВЛК», — пояснює Алексик.

Для тих, хто живе за кордоном або в іншому місті й отримав статус «у розшуку», адвокатка радить витребувати всі матеріали справи з ТЦК і оскаржити дії центру у судовому порядку. За її словами, через адміністративні звернення до ТЦК домогтися результату вдається не завжди.

Читайте також: У "Резерв +" додали ще один тип відстрочок – хто може оформити та як діяти у разі відмови

Бодикамери: що повинні фіксувати і як ними користуються

З 1 вересня працівники ТЦК зобов’язані використовувати портативні відеореєстратори під час оповіщення громадян та перевірки документів. Проте, за словами Алексик, навіть у парламенті визнають, що ці камери часто розташовують таким чином, щоб приховати певні дії.

Існує затверджена інструкція, яка визначає, де саме повинна бути закріплена бодикамера — у районі грудей, на екіпіруванні, шоломі, зброї або в руках. Камера має фіксувати всі дії від початку вручення повістки до завершення процесу. Вимикати її дозволено лише під час обідньої перерви або відвідування вбиральні.

«Проблема в тому, що якщо камера в руках, то якісної зйомки не буде — вона не фіксує всіх моментів. А іноді через зріст працівника чи кут огляду важливі деталі просто не потрапляють у кадр. Відповідальність за такі порушення несе керівник ТЦК, особливо якщо під час вручення повістки людині завдали тілесних ушкоджень, а цей факт не зафіксовано на відео», — наголошує юристка.

До того ж, не всі центри комплектування вже забезпечені бодикамерами — процес їх закупівлі триває, тож вимога щодо фіксації поки що реалізується не всюди.

Затримання і цивільні авто: коли дії ТЦК незаконні

Окрема проблема — використання цивільних автомобілів під час затримань. За словами адвокатки, це пряме порушення законодавства, але такі випадки досі трапляються.

«Людей саджають у цивільні авто, хоча це заборонено. Якщо чоловік намагається чинити опір, а фізичні сили нерівні, його просто затягують у машину. Єдине, що можна зробити у такій ситуації — швидко зв’язатися з адвокатом. Але поки той оскаржуватиме дії ТЦК, людину можуть мобілізувати або навіть відправити до військової частини», — зазначає Алексик.

Вона додає, що незаконне затримання без протоколу та порушення процедури проходження ВЛК можуть бути підставою для скасування рішення військово-лікарської комісії через суд. Такі справи вже мають позитивну судову практику. Водночас визнати незаконною саму мобілізацію значно складніше — це потребує тривалих судових процедур і вагомих доказів порушень.

Адвокати наголошують: поява статусу «у розшуку» у «Резерві+» не завжди свідчить про реальне правопорушення. Громадяни мають право вимагати документи, що підтверджують факт порушення, і за необхідності — звертатися до суду для захисту своїх прав.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, чи можуть анулювати бронювання через помилки у військовому обліку.

Фото: з відкритих джерел