За освітою ветеран Михайло Барабаш – механік. Свого часу він закінчив Ніжинський агротехнічний інститут, був головним інженером в АТП, а згодом оператором на АЗС. Однак вже дев'ять років його пристрасть – робота на землі.

Разом з побратимом він господарює на 70 гектарах поля неподалік села Кинашівка на Чернігівщині. Тут вони вирощують як традиційні пшеницю, соняшник та кукурудзу, сезонні овочі, так і екзотичні сорти кавунів і дині.

Читайте також: Кавуни та зелень у теплицях - ветеран Микола Троїцький розвиває агробізнес на Одещині

Сезон для господарів фактично стартує ще у квітні, коли починається висаджування розсади, і відтоді повноцінних вихідних практично немає.

"З квітня, як висаджуємо розсаду, у нас немає ні вихідного, ні прохідного. Працюємо вдвох із товаришем, усе самі й покатили. На сапання залучаємо трьох жіночок, іноді допомагає мій хрещеник. А так – усе власними руками", – розповідає Михайло.

На полі ветерана ростуть баклажани, перець, помідори, а значну частину баштану займають кавуни. Цього року під них чоловк відвів чотири гектари. Один гектар обладнаний крапельним поливом, ще на трьох кавуни вирощують за допомогою прямого посіву.

Працюючи на землі, Михайло з побратимом намагаються мінімізувати використання хімічних засобів. Добрива та підживлення кальцієм і калієм використовують, адже рослини потребують поживних речовин. А от проти бур’янів гербіциди не застосовують – із ними борються традиційним способом, сапаючи міжряддя.

Особливу увагу приділяють підбору сортів кавунів. У господарстві їх вирощують близько 15–20, і практично всі вони мають іноземне походження. Взагалі інтерес до баштанних культур у Михайла з’явився ще задовго до того, як він сам почав займатися їх вирощуванням. Свого часу він їздив до Херсона за кавунами та помідорами, які потім продавав. Саме там познайомився з підприємцем із-під Скадовська, який професійно займався баштанництвом. Після початку окупації той перебрався на Київщину, до Вишгорода, і нині спеціалізується на постачанні насіння.

Знайомий регулярно відвідує міжнародні виставки, стежить за новинками селекції та радить Михайлу перспективні сорти й гібриди. Тож на його полі щороку з’являються нові експериментальні культури.

Читайте також: Отримав грант та відкрив агробізнес після втрати ноги - історія ветерана Івана Басюка

Цього сезону основну ставку господар зробив на японську компанію Sakata. На полі вирощують її гібриди Симфонія та Аледжіо. Серед новинок – ранній Eregan Yellow, насіння якого цього року взяли на пробу.

"Ми взяли 500 насінин на пробу. Він формує компактні плоди – по 5–7 кілограмів, зате на кущі їх багато. І вони надзвичайно соковиті", – ділиться фермер.

Із динями ситуація складніша. Через ранкові тумани культура часто хворіє, тому чоловіки змушені ретельно підбирати стійкі сорти. Одним із перевірених часом став Ребека, який вирощують уже чотири роки.

Михайло пригадує, що вперше скуштував цю диню ще під час поїздок до Херсона. Смак настільки сподобався, що чоловік вирішив вирощувати її й на власному полі. Крім Ребеки, тут мають пізній сорт Карера, а цього року експериментують із новим Silver Star. Його плоди вирізняються незвичним білим забарвленням із зеленими або чорними прожилками.

"Сільське господарство – це взагалі рулетка. Але щодо овочів та кавунів, то у нас постійні клієнти, зі збутом поки проблем не було. Все залежить від якості товару: якщо кавун добрий, солодкий, ароматний – люди приїдуть самі", – каже Михайло.

Допомагає й розташування баштану – поле знаходиться безпосередньо біля траси, тому про продукцію потенційні покупці дізнаються просто дорогою. А вже близько чотирьох років до господарства приїжджають оптові покупці з Києва, зокрема з Троєщини, які закуповують кавуни та овочі безпосередньо з поля.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, як Володимир Панасенко після фронту заснував тепличне господарство на землі батька.

Фото: https://che.cn.ua/, ілюстративне