43-річний доброволець та ветеран ЗСУ Дмитро розпочав свій бойовий шлях ще під час АТО. Захищав Батьківщину в 2015 році, звільнився, а з початком повномасштабної війни знову повернувся на фронт. Під час обстрілу на Донеччині зазнав важкого поранення, а через колосальну втрату крові під час евакуації його кілька разів називали загиблим.
Чоловік переніс більше десяти операцій та вже вдруге проходить курс відновлення в реабілітаційному центрі Дніпра. Лікарі прогнозують, що повністю компенсувати отримані на фронті травми не вдасться, однак ветеран точно зможе бути повністю незалежним у побуті.
Читайте також: Складні операції та півтора року лікування - в UNBROKEN ветерану зберегли руку після важкого поранення
Як відновлюється захисник, розповідає veteran.com.ua з посиланням на Дніпровську міську раду.
"Найбільший страх — не загинути, а стати безпорадним"
Важке поранення Дмитро дістав під час танкового обстрілу на Вугледарському напрямку на Донеччині. Через колосальну втрату крові захиснику влили шість літрів донорської рідини, про що сам він тепер жартує: "в мені тече кров усієї збірної України".
Внаслідок обстрілу серйозно постраждала рука чоловіка, і щоб її врятувати, лікарі зробили вже більше десяти операцій. А через ускладнення травми встановили два тазостегнові ендопротези (останній — всього два місяці тому). Продовжувати військову службу Дмитро більше не може за станом здоров’я, тож наприкінці минулого року його звільнили.
Важке поранення та тривале лікування потягнули за собою сімейні проблеми, згодом — розлучення та глибоку психологічну кризу. Через складний емоційний стан перший курс реабілітації рік тому дався ветерану нелегко.
Читайте також: Головне – бажання жити - ветеран поділився секретом швидкого відновлення після втрати ноги
"Я постійно питав себе: навіщо я взагалі вижив, навіщо мене витягнули з тих посадок? Ще з АТО в мені жив найбільший страх — не загинути, а стати безпорадним, бути для когось тягарем. Але тут, у відділенні, я побачив хлопців у ще важчому стані, і це мене надихнуло не опускати руки", — пригадує він.
Активна реабілітація, навчання та нова мета життя
Наразі Дмитро проходить повторний курс відновлення. Через складну травму кінцівок та біль він кульгає, має знижену витривалість, тож щодня працює з мультидисциплінарною командою на кардіотренажерах та в залі, щоб відновити можливість активно рухатися.
"У Дмитра ендопротези обох кульшових суглобів, тому ми жартома називаємо їх "стара" нога, яку оперували рік тому, та "свіжа" нога, якій лише два місяці. Уже за перший тиждень є суттєвий прогрес — ходить значно впевненіше. Повністю травми не компенсувати, але в побуті він буде абсолютно незалежним і ще зможе спокійно піти в похід у Карпати", — каже фізична терапевтка Дарія.
І зараз, і під час першого курсу реабілітації з ветераном працює психолог. Чоловік одразу формував чіткий запит — відновити своє життя. І хоча в нього були різні психічні стани між етапами відновлення, на думку фахівця, Дмитру вдалося стабілізуватися. І не останню роль у цьому зіграли зусилля, які він докладав самостійно, зокрема, вивчаючи психологію.
Паралельно з фізичними вправами та відновленням емоційного стану ветеран дистанційно пройшов освітній проєкт "Трайб", в рамках якого детально вивчав українське законодавство. Працювати, як до війни, він вже не зможе, тож визначив для себе нову велику мету — допомагати побратимам на шляху до цивільного життя після фронту.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як ветеран Євгеній Лахненко з двома ампутаціями відновлюється через спорт.
Фото: Дніпровська міська рада