Повертаючись з фронту, захисники та захисниці відкривають власний бізнес, продовжують працювати на старому місці чи змінюють професію. Частина з них працевлаштовується у державному секторі: наразі близько 5% держслужбовців мають статус учасника бойових дій (УБД) або особи з інвалідністю внаслідок війни (ОІВВ), а третина ветеранів-посадовців є керівниками різних рівнів.

Найбільше ветеранів та ветеранок – у мілітаризованих відомствах та профільному, а найменша – в міністерствах цифрової трансформації та енергетики. Якою є реальна участь захисників та захисниць у формуванні політик, детально дослідила команда Руху ЧЕСНО.

Читайте також: Офіс Президента реформують з акцентом на працевлаштування ветеранів та військових - деталі

Скільки УБД та ОІВВ працює в держсекторі

Станом на сьогодні не всі органи влади обліковують інформацію щодо ветеранського статусу держслужбовців. Загалом у 14 міністерствах України працюють 8 320 осіб, і лише 379  з них (або близько 5%) мають статус УБД або ОІВВ.  Найбільша кількість ветеранів та ветеранок – у Міноборони, міністерствах внутрішніх справ, ветеранів, закордонних справ, а також економіки, довкілля та сільського господарства. А в міністерствах молоді та спорту, юстиції, цифрової трансформації й енергетики немає жодної особи з інвалідністю внаслідок війни.

"Найбільша кількість ветеранів відносно всіх працевлаштованих, очікувано,  працює у Мінветеранів, МВС та Міноборони. У штаті останнього  також є чинні військовослужбовці, 194 з яких є учасниками бойових дій, а двоє — особами з інвалідністю внаслідок війни, — йдеться в дослідженні. — Ветерани також є працівниками і підпорядкованих міністерствам органів, однак їхнє представництво в них різниться. Так лише в 14 з 26 установ частка ветеранів вища за 1%".

Крім того, ветерани обіймають керівні посади в міністерствах та підпорядкованих їм органах:

- у Міноборони: 21 серед держслужбовців та 71 серед військовослужбовців;

- у міністерствах внутрішніх справ, у справах ветеранів, економіки довкілля та сільського господарства, фінансів, соціальної політики, розвитку громад та територій – близько половини осіб;

- у міністерствах цифрової трансформації й молоді та спорту – всі працевлаштовані ветерани є керівниками.

Незважаючи на певну залученість захисників та захисниць, які повернулися з фронту, до державних структур, спостерігається їхня закритість через низькі зарплати на стартових посадах. А на керівних, де оплата є вищою, оновлення кадрів відбувається повільніше.

Чи залучені родини ветеранів до держслужби

Очікуючи близьких з фронту, люди стикаються з певними викликами, відчувають емоційне навантаження та проходять адаптацію. Тож участь членів родин ветеранів та ветеранок у роботі органів влади дозволяє краще розуміти потреби сімей військових, загиблих, полонених та зниклих безвісти на фронті, а також формувати більш ефективні та практичні рішення в сферах соцзахисту, освіти та якісної підтримки.

Читайте також:  Як українські компанії підтримують працівників-ветеранів - результати дослідження

Наразі не всі міністерства ведуть статистику, чи є їхні працівники ріднею військових, ветеранів, полеглих, полонених чи зниклих воїнів. Тож такі дані Руху ЧЕСНО вдалося отримати лише від чотирьох міністерств та восьми підпорядкованих їм органів:

"Найбільша кількість членів родин ветеранів працює в Держмитслужбі — 1396, що може бути повʼязано зі значною кількістю людей у штаті, а також особливостями обліку. Проте у відсотковому значенні найбільше представлення цієї групи має Центрально-Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань (76%) та Міністерство у справах ветеранів (31%)".

Громадські ради: скільки ветеранів залучено

Участь ветеранів, ветеранок та їхніх родин у громадських радах та інших консультаційно-дорадчих органах також  є важливою. Адже вони розробляють рекомендації для державних інституцій, беруть участь в обговоренні нормативно-правових актів та забезпечують фахову експертизу.

У рамках дослідження інформацію щодо представленості ветеранів в цих органах вдалося отримати лише від Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності. Тут з 32 представників громадських, благодійних організацій та фондів відповідний статус мають десять людей. При інших міністерствах також функціонують аналогічні органи, однак дані щодо кількості в них ветеранів відсутні або системно не збираються.

Підсумовуючи сказане вище, можна зауважити, що ветерани та ветеранки залучаються до державної служби. Цей процес має тенденцію до зростання, однак потребує підсилення, створення доступу до посад, ефективної системи адаптації, менторства та підтримки.

"Участь ветеранів у розробці політик та виконанні рішень, зокрема у різних міністерствах та підпорядкованих їм органах, дає можливість зробити ветеранську політику дійсно наскрізною, а самим ветеранам перейти зі статусу отримувачів соціальних, медичних й інших послуг до активних субʼєктів, — зазначають представники Руху ЧЕСНО. — Саме тому важливо, щоб ветерани працювали не лише в профільному Міністерстві у справах ветеранів чи безпековому блоці, а й у сферах економіки, освіти, охорони здоров’я, інфраструктури, цифровізації, дипломатії тощо. Адже ветеранам притаманні такі цінні якості, як-от навички прийняття рішень у кризових умовах та вміння працювати в команді, очікувані високі моральні якості та відповідальність, що дозволять підвищити ефективність управління та створюваних ними політик".

Ознайомитися з повним текстом дослідження можна за посиланням.

Фото: ілюстративне, Рух ЧЕСНО