Україна продовжує докладати максимум зусиль, щоб повернути з полону всіх захисників та захисниць, а також цивільних, яких російська федерація утримує незаконно. Проте в неволі досі залишаються тисячі наших людей, переживаючи катування, голод та тортури.

Водночас їхні сім’ї, не маючи повної інформації про долю рідних,  страждають психологічно та з надією чекають новин про обміни. Проте рідні військовополонених можуть прискорити їхній пошук та повернення. Що для цього треба робити, нагадали в Міністерстві оборони України.

Читайте також: Лікування, психологічна допомога та реабілітація - як відновлюються військові після полону

Захисник чи захисниця потрапили в полон: алгоритм дій для родин

Збір інформації про оборонця (останнє відоме місце перебування, обставини зникнення) – це перший крок у пошуках військовополонених або зниклих безвісти для їхніх родин. Така інформація має бути отримана ними офіційно – у відповідному сповіщенні від Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК).

Маючи ці дані, родичам необхідно звернутися до поліції (особисто, відвідавши відділення, або за номером 102) та подати заяву про потрапляння людини в полон. У документі детально зазначаються всі відомості про особу – наприклад, особливі прикмети, татуювання, інформація про речі, які могли бути при ній.

Після реєстрації заяви в поліції необхідно:

- зафіксувати її номер;

- отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), де мають бути вказані прізвище, ім’я та по-батькові слідчого та його контактні дані;

- найближчим родичам - здати біологічні зразки для порівняння ДНК-профілів.

При цьому в жодному разі не можна розміщувати інформацію про захисника чи захисницю в соціальних мережах. Публікація фото у військовій формі, оголошення останньої локації, номеру військової частини можуть зашкодити оборонцю або його побратимам. Крім того, цими чутливими даними можуть скористатися шахраї та запропонувати родичам "допомогу" у пошуках за кошти.

Наступним кроком є реєстрація в Особистому кабінеті інформаційної системи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими на сайті cabinet.koordshtab.gov.ua. Це  можна зробити за допомогою електронного підпису, Bank-ID або Дія.Підпис.

Після цього родинам необхідно подати заяву про потрапляння людини в полон, надавши максимально повні дані про зниклого оборонця.

"Вичерпні відомості прискорюють пошук та ідентифікацію полонених. На їхній основі аналітики Коордштабу продовжують збирати та перевіряти інформацію про установи, де перебувають у неволі українські військові та цивільні, - пояснюють у Міноборони. - Будь-які нові відомості щодо захисника вносяться в розділі "Додаткова інформація", а також надаються слідчому. Надалі статус можна відстежувати в Особистому кабінеті".

Як формуються списки на обмін та чи можна прискорити пошук полоненого

Пошуки полоненого продовжуються державними органами та структурами до того, поки не вдається встановити місце його утримання. Далі запускаються визначені механізми – зокрема, формуються списки полонених та відбуваються контакти на різних рівнях, щоб прискорити повернення оборонців та цивільних з неволі.

Читайте також: Відстрочка після звільнення з полону – як оформити і чи треба продовжувати

На жаль, окупанти часто сповільнюють процес обмінів, відмовляються повертати певні категорії утримуваних чи зривають попередні домовленості, звинувачуючи в цьому Україну. Тож звільнення наших військових та цивільних громадян здебільшого залежить від російської сторони.

Проте родичі полонених можуть збільшити шанси та скору зустріч зі своїм захисником чи захисницею, звертаючись в різні інстанції. Крім наведених вище, до переліку входять:

  • Обʼєднаний центр з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України (СБУ): (044) 321-11-21, (098) 321-11-21; (067) 650-83-32 (через Viber, WhatsApp, Telegram); [email protected];
  • Національне інформаційне бюро: короткий номер 16-48.

Крім того, родини мають право створити запит до Бюро Центрального агентства Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) з розшуку для міжнародного збройного конфлікту в Україні (Бюро ЦАР) та запит до Робочої групи ООН з насильницьких або недобровільних зникнень. Також у відповідь на запит родичів Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може звернутися до Уповноваженої з прав людини в РФ із запитом щодо з’ясування долі зниклого захисника чи захисниці.

"Проте варто брати до уваги, що у більшості випадків росія відмовляється надавати будь-які дані. Але важливо також засвідчити факт відмови", - додають у міністерстві.

Нагадаємо, раніше ми публікували покроковий алгоритм дій для родин, близькі яких зникли безвісти на фронті.

Фото: Міноборони, ілюстративне