Після тяжкого поранення під час оборони Донецького аеропорту Олександру Терещенку довелося заново вчитися виконувати звичні щоденні справи
Сьогодні ветеран ділиться власним досвідом з людьми, які мають ампутації, та допомагає їм знаходити рішення для самостійного життя.
Почистити зуби, приготувати сніданок чи застебнути одяг - дії, про які більшість людей навіть не замислюється. Але після тяжкого поранення кожну з них іноді доводиться опановувати заново: шукати зручні пристосування, пробувати, помилятися і знову починати.
Олександр Терещенко з Миколаєва знає цей шлях із власного досвіду. У 2014 році він добровольцем долучився до 79-ї десантно-штурмової бригади та брав участь в обороні Донецького аеропорту. 15 жовтня захисник зазнав тяжкого поранення. Лікарям не вдалося зберегти йому праву руку та кисть лівої. Також він втратив зір на праве око.
Попереду були лікування, протезування та тривала реабілітація. Олександр отримав механічні, а згодом і біонічні протези. Та разом із ними потрібно було знайти власний спосіб повернутися до повсякденних справ.
Показати шлях, який часто залишається за кадром
Олександр поступово пристосовував побутові речі до своїх потреб, випробовував різні рішення та вчився виконувати те, що раніше не потребувало особливих зусиль.
Він давно хотів поділитися цим досвідом з іншими ветеранами й ветеранками. Як розповів захисник Укрінформу, у мотиваційних історіях часто показують уже досягнутий результат. Водночас за кадром залишається щоденна робота, необхідна, щоб навчитися давати собі раду в побуті, а згодом повернутися до роботи та активного життя.
Читайте також: Майже 650 тисяч на медову справу: як ветеран зі Львівщини завдяки грантам розвиває родинну пасіку
Так у 2024 році з’явився проєкт «Я зміг і Ти зможеш». Олександр отримав грант на його реалізацію від Посольства США в Україні як випускник програми «Відкритий світ».
Проєкт задумали як серію практичних порад і подкастів про соціальну адаптацію. У відео ветеран на власному прикладі показує, як можна виконувати щоденні справи після ампутацій: одягатися, готувати їжу, доглядати за собою та облаштовувати житло.
Наприклад, розповідає, які пристосування допомагають під час гоління і як зручно розмістити у ванній кімнаті речі, потрібні щодня. Олександр наголошує: універсального рішення для всіх немає. Люди мають різні поранення та звички, тому кожну пораду можна взяти за основу й пристосувати до себе.
Досвід, який повертає впевненість
Олександр створив 16 практичних відеопорад. Згодом до ініціативи долучилися й інші ветерани, які почали ділитися власними способами виконання побутових завдань.
Одного разу захисник із подібним пораненням розповів Олександру, що завдяки його відео навчився самостійно чистити зуби. На перший погляд - маленька навичка. Але для людини, яка довго потребувала допомоги в повсякденних справах, це крок до незалежності.
Читайте також: Протези, шрами та незламні характери: у Дніпрі покажуть незвичайну «Енеїду» за участю ветеранів
У 2025 році Олександр провів 13 практичних майстер-класів. А в травні 2026-го на Закарпатті організували тижневе навчання для восьми ветеранів із травмами та ампутаціями рук. Разом із фахівцями учасники опановували побутові навички, випробовували адаптивні пристосування та шукали рішення для власних потреб. До занять долучалися і їхні близькі.
Ветеран прагне розвивати мережу взаємодопомоги, щоб практичний досвід тих, хто вже пройшов частину шляху адаптації, був доступний іншим - у реабілітаційних центрах, ветеранських просторах та громадах.
Його проєкт нагадує: підтримка може починатися з уважності до простих речей. Вчасна порада, зручне пристосування і людина поруч, яка розуміє пережите, допомагають зробити ще один крок до самостійності.