В умовах війни військовослужбовці не завжди мають змогу звернутися до нотаріуса. Водночас потреба оформити важливі документи – довіреність, заповіт чи інші розпорядження – залишається актуальною.

У Міністерстві оборони України пояснюють: деякі документи можна оформити безпосередньо у військовій частині. Командири мають повноваження посвідчувати їх, і вони мають таку ж юридичну силу, як і нотаріально засвідчені.

Читайте також: Особисте розпорядження в ЗСУ: де зберігається і що воно визначає

Які документи можна оформити без нотаріуса

Командир військової частини може посвідчити кілька типів документів:

· Довіреність. Документ дозволяє іншій особі представляти інтереси військового та діяти від його імені: отримувати виплати, звертатися в державні органи, розпоряджатися банківськими рахунками тощо. Водночас довіреність, посвідчена командиром, не може стосуватися розпорядження нерухомістю, цінними паперами або корпоративними правами. Для цих дій потрібен нотаріус.

· Заповіт. Це документ, який визначає порядок розподілу майна у разі смерті. Заповіт, який посвідчив командир, має таку ж силу, як і нотаріально посвідчений. Крім того, його можна скасувати або замінити новим у будь-який момент.

· Особисте розпорядження на випадок загибелі. Воно визначає, хто саме і в якій частці отримає одноразову грошову допомогу. Якщо не скласти цей документ, розподіл відбувається за загальними нормами закону про спадщину і може не збігатися з волею захисника.

· Розпорядження на випадок полону або зникнення безвісти. Цей документ дає можливість самостійно визначити, кому і в якій частці виплачуватиметься грошове забезпечення. Без нього кошти нададуть рідним першої черги (дружині/чоловіку, дітям, батькам), але лише в межах 50% від нарахованої суми – решта зберігається за військовослужбовцем і виплачується йому після повернення. За наявності розпорядження захисник може назначити навіть 100 % виплат одній особі.

У Міноборони наголошують: усі ці документи можна у будь-який момент скасувати або замінити – шляхом подання нового документа тому самому командиру або нотаріусу.

Читайте також: Довіреність, заповіт, особисте розпорядження – як військовий може захистити свою родину

Як відбувається процедура

Щоб посвідчити документ, військовослужбовець звертається до командира або уповноваженої ним посадової особи. Перед посвідченням пояснюються права та юридичні наслідки, перевіряється зміст документа, його відповідність законодавству та добровільність рішення.

Документ підписується у присутності командира та свідків (обов’язково у випадку посвідчення заповіту), після чого документ реєструється у журналі.

Довіреності та заповіти передаються до Міністерства юстиції і надалі реєструються відповідно в Єдиному реєстрі довіреностей або Спадковому реєстрі. Оригінал особистого розпорядження долучається до особової справи та передається на зберігання до ТЦК та СП, а у військовослужбовця залишається копія документа з відповідною відміткою.

Такий механізм дозволяє захисникам швидко вирішити юридичні питання без поїздок і зайвих витрат.

«Довіреність забезпечить рідним можливість діяти від імені захисника в установах і банках. Заповіт і розпорядження на випадок загибелі гарантують, що майно та виплати отримають саме ті, кого захисник сам визначив, а не ті, кого визначає закон у порядку черговості. Розпорядження на випадок полону дозволяє визначити спрямування грошового забезпечення – наприклад, повністю спрямувавши гроші тому, хто залишився вдома і потребує підтримки», – наголошують у Міністерстві оборони України.

Нагадаємо, раніше veteran.com.ua розповідав, чи втрачає силу довіреність військового, якщо він загинув або зник безвісти.

Фото: з відкритих джерел