5 серпня у Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбулася пресконференція за участю командування 1-го корпусу НГУ "Азов", 12-ї бригади спеціального призначення НГУ "Азов", колишніх військовополонених із "бараку-200" в колонії в Оленівці та представників Офісу генерального прокурора і Служби безпеки України. Безпосередні свідки подій липня 2022 року у хронологічному порядку виклали, як саме складалися списки полонених, яких перевели до "бараку-200" напередодні теракту.

Спікерами виступили полковник, начальник штабу 1-го корпусу НГУ "Азов", старший по "бараку-200" Арсен Дмитрик ("Лемко"), полковник, командир 12-ї бригади спеціального призначення НГУ "Азов", колишній військовополонений із "бараку-200" Богдан Грішенков ("Пугач"), капітан, заступник командира бригади з тилу, начальник тилу 12-ї бригади спеціального призначення НГУ "Азов" Сергій Єрмошин ("Єрмалай"), начальник відділу Офісу генерального прокурора Андрій Атаманчук, прокурор відділу Офісу генерального прокурора Дмитро Марцин, начальник відділу Головного слідчого управління СБУ Денис Ладонько,  слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління СБУ Антон Лень.

Читайте також: "Нас забивали, а ми казали "Слава Україні!" - що пережив захисник Маріуполя Володимир Тодоренко за 3,5 роки полону

Умови утримання, які описали свідки, самі по собі були частиною злочину росії проти військовополонених. Бараки були перенаселені, в деяких перебувало понад 330 людей, полонені спали в коридорах і на сходах, у липневу спеку були відсутні нормальні санітарні умови. Полонені порушували це питання перед адміністрацією колонії, проте жодного рішення для покращення умов утримання вона не ухвалила.

Натомість за кілька днів до вибуху начальник колонії Сергій Євсюков заявив, що частину полонених етапують до Горлівки, оскільки, за його словами, Оленівка не готова до осіннього та зимового періодів, а списки тих, хто поїде першим, полонені можуть скласти самі. На це відводилося близько трьох годин.

Рішення про етап, як і про сам "барак-200", який Євсюков називав етапним, ухвалювала виключно адміністрація колонії.

Інформацію про це Євсюков довів через капітана Сергія Єрмошина, старшого в комунікації з адміністрацією від військовополонених. На цю функцію його призначив Денис "Редіс" Прокопенко ще до виходу з "Азовсталі", й комунікація з адміністрацією становила прямий функціональний обов'язок Єрмошина в цьому статусі.

Списки складалися колегіально, на нарадах за участю Єрмошина, старших по кожному бараку, командирів та тимчасово виконувачів обов'язків командирів підрозділів, які самі перебували в полоні. До списків вносили, зокрема, тих, хто зголосився добровільно, та самих командирів. Полковник Арсен "Лемко" Дмитрик, нині начальник штабу 1-го корпусу, зголосився їхати на етап старшим у групі.

Під час складання списку представники колонії за ініціативою її начальника неодноразово втручалися в процес: приходили, перераховували людей, забирали список і приносили назад зі зміненим складом осіб. Фінальний список Єрмошин передав начальнику колонії в межах процедури, яку ініціювала сама адміністрація.

У день теракту адміністрація наказала шикуватися з особистими речами і здійснила повний перерахунок особового складу. Список, поданий Єрмошиним, і список, за яким фактично здійснювалося переведення до "бараку-200", суттєво відрізнялися.

З огляду на викладені факти, будь-які маніпуляції довкола факту передачі списку начальнику колонії Сергієм Єрмошиним є безпідставними.

Читайте також: Лікування, психологічна допомога та реабілітація - як відновлюються військові після полону

Представники СБУ та ОГП повідомили про те, що Сергій Єрмошин пройшов відповідні перевірки після звільнення з полону. Йому не було оголошено про підозру у державній зраді чи в будь-якому іншому злочині. Окремо представники правоохоронних органів зазначили, що частина інформації, що була оприлюднена на пресконференції "Четверта річниця теракту в Оленівці: чому слідство мовчить, а важкопоранені залишаються в полоні?", зокрема стосовно складання списків військовополонених для переведення до "бараку-200", була відома й раніше, але не озвучувалася в інтересах слідства.

СБУ та ОГП надалі проводять розслідування воєнного злочину в Оленівці, але основною перепоною залишається відсутність фізичного доступу до колонії.

Нагадаємо, в ніч з 28 на 29 липня 2022 року росіяни підірвали один із бараків, де утримувалися українські військовополонені після виходу із "Азовсталі". Загинули близько 50 військовополонених, понад 130 дістали поранення. Загалом у полоні росії перебуває понад 600 азовців, близько 20 із них у критичному стані.

За 2026 рік вдалося обміняти лише 12 військовополонених із полку "Азов", який обороняв Маріуполь у 2022 році. Понад 270 засуджених за статтею про тероризм або за вигаданими справами про воєнні злочини проти цивільного населення Маріуполя. Росія обмежує будь-який доступ незалежного розслідування до Оленівської колонії: місія ООН припинила роботу ще у 2023 році, а за матеріалами, переданими до Міжнародного кримінального суду, видимого прогресу немає з 2024 року.

Раніше ми публікували історію оборонця Маріуполя Дмитра Канупєра, який був свідком теракту в Оленівці. У полоні окупанти засудили його спочатку на 48, а потім – на 29 років ув’язнення за вигадані "військові злочини". Тож військовий вже не сподівався колись побачити рідних, проте через 2,5 роки неволі в рамках одного з обміну він повернувся в Україну.

Фото: "Азов"