В Україні доволі часто трапляються ситуації, коли від зустрічі з представниками ТЦК та СП до мобілізації проходять лічені години. У таких умовах військовозобов’язані фактично позбавлені можливості зібрати та пред’явити медичні документи, а обстеження військово-лікарської комісії часто проходить формально, без здійснення всіх належних аналізів.
Як діяти в таких випадках та чи можливо оскаржити рішення ВЛК вже після того, як чоловік визнаний придатним та отримав статус військовослужбовця? На це питання на своїй сторінці у Facebook розповіла адвокатка Дар’я Тарасенко.
Читайте також: Незаконно мобілізованим можуть дозволити звільнитися з армії: деталі законопроєкту №15119
Чому виникає проблема
Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затверджене наказом МОУ 14.08.2008 № 402, зобов’язує військовозобов’язаних під час проведення медичного огляду надавати членам ВЛК ТЦК та СП документи: медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ. Водночас закон не передбачає обов’язку постійно мати при собі медичні документи, що дають підстави підтвердити стан здоров'я.
Фактично це означає, що людина, яку зупинили на вулиці і направили на ВЛК, не може виконати ці вимоги. У результаті її стан здоров’я може бути оцінений поверхнево або взагалі без урахування наявних захворювань.
«Нерідко після формального огляду за дві години (чи навіть лічені хвилини) та визнання придатним до військової служби військовозобов’язаного, за наказом начальника ТЦК та СП відбувається призов на військову службу під час мобілізації. Відтак, він отримує новий статус – військовослужбовець, так і не отримавши змоги оскаржити рішення ВЛК при ТЦК та СП про придатність до військової служби до вищестоящого ТЦК та СП», – наголошує Дар’я Тарасенко.
Крім того, часто при проведенні огляду військовозобов’язаних не проводять обов'язкові обстеження, такі як:
· загальний аналіз крові;
· загальний аналіз сечі;
· серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW);
· визначення групи крові та резус-належності;
· рентгенологічне обстеження органів грудної клітки;
· ЕКГ;
· вимір внутрішньоочного тиску та дослідження крові на цукор (особам старшим 40 років).
Читайте також: Чи можуть мобілізувати після 50: правила і нюанси 2026 року
Реальний кейс: як можна оскаржити рішення
У практиці адвокатки Світлани Корніцької був саме такий випадок: військовозобов’язаного, що звернувся до неї, швидко оглянули, не провели обов’язкові обстеження та проігнорували наявність направлення на додаткове обстеження від одного з лікарів ВЛК. Крім того, не надали копію постанови ВЛК, що доволі часто гальмує процес оскарження.
«Тому першочергово нашим адвокатом Світланою Корніцькою було витребувано копії Довідки ВЛК, а також Карти обстеження та медичного огляду, в якій були відсутні відмітки щодо проведених обов’язкових обстежень», – розповідає правознавиця Дар’я Тарасенко.
Після цього було зібрано медичні документи, що підтверджують наявні захворювання чоловіка, і подано скаргу до штатної ВЛК.
Важливо: у випадку вже мобілізованих осіб скаргу подають не до ТЦК та СП вищестоящого рівня, а саме до штатної ВЛК, відповідно до порядку, який застосовується до військовослужбовців.
«За наслідками розгляду скарги штатною ВЛК поновлено строки на розгляд та прийнято рішення щодо направлення військовослужбовця командиром військової частини на медичний огляд гарнізонною (госпітальною) ВЛК при закладі охорони здоров'я МОУ для визначення ступеню придатності до військової служби», – розповідає адвокатка.
Цей випадок показує: навіть у складних умовах швидкої мобілізації є механізми захисту своїх прав.
Нагадаємо, раніше veteran.com.ua розповідав, чи можуть мобілізувати людину з безстроковою інвалідністю.
Фото: з відкритих джерел