До початку війни з росією Руслан Антонюков ("Кутюр’є") та Олексій Ангеловський ("Ангел") розвивалися в цивільних сферах. Перший  - близько 15 років шив вечірні сукні й корсети, брав участь у показах моди як модельєр, а другий був талановитим інженером.

До війська обидва чоловіки долучилися ще під час першої фази російської агресії проти України – у 2014-2015 роках. Згодом звільнилися та розвивалися в сфері підприємництва – окремо один від одного. У 2023 році ветерани познайомилися, а вже цього сезону об’єднали свої бізнеси в один виробничий цикл.

Про це повідомляє veteran.com.ua з посиланням на сайт Українського ветеранського фонду.

Читайте також: 10 млн грн для ветеранського бізнесу - стартував прийом заявок у програму "Траєкторія 3"

Від модельєра до виробника пелет: історія Руслана Антонюкова

Після служби в армії в 1990-х Руслан опанував професію кравця та почав працювати модельєром в Одесі. Спочатку — у весільному салоні, згодом — самостійно, спеціалізуючись на вечірніх сукнях та корсетах.

У 2014 році він залишив кар'єру модельєра та долучився до 28-ї окремої механізованої бригади. Воював у районі Мар’їнки, де отримав важке поранення, а після лікування та реабілітації вирішив побудувати пелетний завод.

Наступні п’ять років ветеран вивчав технологію виготовлення пелет із рослинної сировини, і згодом на Одещині запрацювало його виробництво пелет із соломи та інших матеріалів. До великої війни продукцію вже експортували до Франції, проте 24 лютого 2022 року цей напрям фактично зупинився.

Руслан тоді зосередився на волонтерстві, проте ідею розвиватися в підприємництві не закинув. Його  підприємство "Ветеран-ПрайдАгро" перемогло в конкурсній програмі "Варто почати власну справу". Отримана грантова підтримка дозволила модернізувати лінію з виробництва паливних і кормових пелет потужністю 1–1,2 тонни на годину. Основною сировиною є солома пшениці, ріпаку та люцерни.

"До гранту ми робили все з різних запчастин: десь узяв у борг, десь ще щось знайшли — зібрали так, як могли. А після отримання підтримки вже зробили реконструкцію так, як це має працювати за технічними умовами. Докупили необхідне обладнання, охолоджувачі, стандартизували процес. Відмовилися від посередників і взяли хороші дорогі італійські матриці. Зараз можемо працювати з різними видами сировини, і виробництво працює так, як повинно", — розповідає ветеран.

Читайте також: "Грант відкрив друге дихання бізнесу" - ветеран Олексій Боцула заснував "Ферму Пастуха" на Київщині

Втім, для роботи заводу потрібна сировина, яку спочатку необхідно скосити, затюкувати, перевезти та доставити на виробництво. І саме на цьому етапі до історії Руслана долучився ще один ветеранський бізнес.

Інженер, захисник та агропідприємець: історія Олексія Ангеловського

Олексій — родом із Дніпра. Під час навчання закінчив військову кафедру та отримав звання молодшого лейтенанта, а до війни працював в енергетичній компанії інженером. У 2014-му він поїхав на двотижневі військові збори з перепідготовки, однак замість цього прослужив рік.

У 2014-2015 роках чоловік служив командиром танкового взводу. Після демобілізації повернувся до цивільної роботи, а з початком великої війни знову став на захист Батьківщини. У лавах війська він залишається й досі.

Ще до війни ветеран мріяв про власну справу, проте стримували відсутність досвіду та знань, нестабільна економічна ситуація в країні та відсутність стартового капіталу. Згодом чоловік дізнався про конкурсну програму Українського ветеранського фонду "Варто: підтримка ветеранського бізнесу" та подав заявку на фінансування невеликого агропідприємства.

Отримані грантові кошти дали змогу придбати необхідну техніку та зробити старт, який власними силами був би практично недосяжним. Далі розпочалася вже не робота над бізнес-планом, а справжня польова практика. Вільний від служби час Олексій присвячував підготовці техніки до жнив і пошуку механізатора. І саме з кадрами виникла одна з найбільших проблем.

"Улітку 2024 року дефіцит механізаторів був колосальний. Через війну й мобілізацію багатьом господарствам просто не було кого посадити за кермо. Навіть керівники фермерських господарств залишали кабінети й самі сідали за трактори та комбайни. Зрештою знайомі допомогли знайти хлопця з потрібною категорією прав. У нас було лише кілька днів, щоб навчити його працювати з прес-підбирачем, але на перші жнива ми вийшли вчасно", — ділиться чоловік.

Читайте також: Створив баштановий конвеєр на Чернігівщині - як Михайло Барабаш розвиває агробізнес після служби

Він також розповідає, що поєднувати військову службу з підприємництвом непросто. Якщо вдається спланувати 15-денну відпустку так, щоб вона припала на початок жнив, це вже успіх. Проте поле не чекатиме на повернення власника, тож ветеран впевнений, що найважливіше в бізнесі знайти не техніку, а людей, яким можна довіряти.

Ветеранські бізнеси, які об’єднались

Олексій та Руслан познайомилися у 2023 році, а цього сезону об’єднали свої підприємства — і виявилося, що їхні бізнеси добре доповнюють один одного. Перший з ветеранів має необхідну техніку та займається заготівлею і тюкуванням соломи й люцерни, а готову сировину доставляють на підприємство "Ветеран-ПрайдАгро", де з неї виготовляють пелети.

"Саме він (Руслан – ред.) відмовив мене від ідеї законсервувати техніку десь у боксі до завершення війни й запропонував об’єднати зусилля. Кожен відповідає за напрям, в якому має більше досвіду, а важливі рішення приймаємо спільно. Спільний військовий досвід допомагає краще розуміти одне одного, цінувати домовленості й відповідати за власне слово", — розповідає Олексій.

Для самого Руслана ця історія стала ще одним доказом того, що після війни можна почати нове життя. Колишній модельєр, який свого часу створював лекала для корсетів, тепер вибудовує виробничі ланцюги в агросекторі.

Олексій також сприймає підприємство передусім як інвестицію в майбутнє. Він хоче розвивати справу так, щоб вона створювала робочі місця, зокрема для ветеранів, приносила користь громаді та наповнювала місцевий бюджет.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, як ветеран з Одещини Микола Троїцький розвиває ферму та працевлаштовує побратимів.

Фото: Український ветеранський фонд