Після війни багато захисників і захисниць шукають своє місце у мирному житті. Для когось це нова професія, для когось – повернення до старих мрій. У Кривому Розі ветеранка Анна Вавілкіна довела, що перехід з військової служби у цивільну сферу може стати ще однією перемогою над собою.

Сьогодні, як розповідає krivbass.city, вона працює водійкою кар’єрного автосамоскида БелАЗ на Північному ГЗК. Це перший випадок в історії підприємства, коли за кермо велетенської техніки сіла жінка. І хоча спершу колеги сумнівалися, чи витримає вона таку роботу, зараз Анна впевнено кермує «залізним монстром» і нарівні з чоловіками виконує всі поставлені завдання.

Читайте також: Ветеран ГЗК Метінвесту Ігор Мельниченко: "Маєте робити так, щоб хлопцям там стало трохи легше"

Змінила багато професій, перш ніж знайти себе

Життєвий шлях Анни – непростий, і кожен етап у ньому ставав початком нової історії. З дитинства вона мріяла про сцену і після закінчення школи навчалася у Дніпропетровському музичному училищі ім. Глінки. Однак через травму руки Анні довелося відмовитися від мрії стати бандуристкою, і вона обрала інший шлях – медицину, у якій пропрацювала кілька років.

Коли у 2014 році почалася війна, Анна підписала контракт і служила зв’язківицею. У війську вона опанувала й іншу справу – кухарство. Після звільнення з армії жінка повернулася до Кривого Рогу та влаштувалася на Північний ГЗК машиністкою компресорних установок на дільниці з обслуговування та ремонту об’єктів повітропостачання ЦТВШГ. Робота була новою і складною, але завдяки наполегливості та підтримці наставників вона швидко заслужила повагу колективу.

Паралельно Анна здобула освіту в Індустріальному фаховому коледжі, отримавши спеціальність механіка. А коли вирішила спробувати себе у керуванні кар’єрним самоскидом, начальниця дільниці Алла Курцембаум повірила у її сили та підтримала ідею.

Читайте також: Метінвест став найбільшим приватним роботодавцем для ветеранів в Україні – подробиці

«Ви ще бігати за мною будете»

Анна вже мала великий водійський стаж на легковому авто, а щоб сісти за кермо багатотонного самоскида, їй довелося знову пройти навчання в автошколі та отримати категорію С. Коли вона принесла документи у навчальний центр Північного ГЗК, співробітники спершу подумали, що це жарт.

«Що тут смішного? Війна не закінчилася, хлопці воюють, ви ще бігати за мною будете, –  впевнено відповіла вона. – Приймайте документи, а там побачимо, чи зможу я, чи ні».

Викладач Володимир Головченко, який за роки роботи навчив майже 800 чоловіків, уперше побачив жінку серед слухачів. Його здивувала серйозність Анни: вона записувала лекції на диктофон, знімала конспекти на відео і ставила безліч запитань. Саме цей підхід допоміг їй блискуче скласти іспит.

Читайте також: Від мобілізації до професійного зростання: як Метінвест підтримує захисників

Випробування велетнем

Після теоретичного навчання розпочалося стажування у кар’єрі. Анні довелося опановувати машину заввишки майже шість метрів і завширшки сім, вагою 136 тонн. Кожне колесо було вдвічі вище за саму водійку.

«Мене це не злякало. Там все так грамотно влаштовано, що коли підіймаєшся до кабіни і сідаєш за кермо, то технологічний шлях і машину на ньому відчуваєш приблизно, як у звичайній автівці. Трохи довелося призвичаїтися до вібрації, бо маю невелику вагу. Хлопці сміялися, коли бачили, що я ледь дістаю до педалей. Коментували, що мені треба лабутени на роботу взувати. Але зараз все нормально, все вдається. Треба ж було втерти носа тим, хто не вірив у мене», – згадує Анна.

Нову працівницю стажував досвідчений водій автотранспортних засобів у Ганнівському кар’єрі Олександр Житко. Він одразу відзначив її акуратну манеру їзди. А начальник технологічної автоколони №1 ГТЦ-2 Костянтин Сабінін підкреслив: нова водійка справляється із завданнями не гірше за колег-чоловіків, а колектив завжди допомагає там, де потрібна фізична сила.

«Я чув лише позитивні відгуки про нашу першу водійку вже після стажування і тепер не маю до її роботи жодних питань. Вона належним чином і у повному обсязі виконує усі свої обов’язки з вивозу гірничої маси нарівні з колегами-чоловіками», - розповідає він.

Читайте також: Метінвест у I півріччі 2025 року сплатив 9,3 млрд грн податків до бюджету України

Дбає про родину та допомагає тваринам

Анна зізнається, що тепер йде на роботу з радістю. Вона згадує, як у дитинстві мріяла сісти за кермо великої вантажівки – і доля врешті реалізувала цю мрію у несподіваний спосіб.

«Пам’ятаю, була зовсім маленькою, а моїм братам подарували чудову іграшку - велику вантажну машину. Так я одразу почала проситися за кермо. У мене навіть фото це пам’ятне є, де я сиджу у тій машині. Що це, як не доля!» - говорить Анна.

Поза роботою жінка дбає про рідних. У 2022 році їй вдалося вивезти доньку з окупованого Бердянська. Також вона пишається матір’ю – Надією Островською, засновницею хору ветеранів Північного ГЗК «Північанка», яка й досі надихає багатьох на заняття творчістю.

Ще одна справа, що наповнює її життя – допомога безпритульним тваринам. Частину заробітку Анна витрачає на їхнє харчування і лікування.

Читайте також: Вступ до університету за державним ваучером: які спеціальності доступні в Метінвест Політехніці

«Я водійка самоскида!»

Сьогодні у Кривому Розі навряд чи хтось дивується, що БелАЗом кермує жінка. Колеги звикли, керівництво задоволене, а сама Анна з усмішкою відповідає на найпоширеніше запитання: «Так, я працюю водійкою самоскида!»

Щоразу жінка бачить у відповідь щиру реакцію подиву та захоплення, і розуміє, що зробила правильний вибір.

Нагадаємо, раніше veteran.com.ua розповідав, що у Кривому Розі працює програма реабілітації для ветеранів.

Фото: krivbass.city