У червні 2023 року ветеран Юрій Проняєв з міста Кам’янка на Черкащині зазнав важкого поранення – у військову машину, де перебував захисник разом із побратимами, влучила авіабомба. Унаслідок вибуху Юрій зазнав тяжких травм – він втратив м’язи руки та зір на одне око.

Попри проблеми зі здоров’ям та складний шлях відновлення, Юрій зумів знайти для себе нову опору. Нею став спорт, який поступово допоміг ветерану не лише повернутися до активного життя, а й знову відчути внутрішню рівновагу та віру у власні сили.

Читайте також: 1 500 грн на спорт: як ветеранам отримати щоквартальну грошову допомогу

Поранення, порятунок і шлях до відновлення

Поранення Юрій отримав під час виїзду з позицій після штурмових дій на Донеччині. За його словами, тоді підрозділ ненадовго відпустили відпочити та привести себе до ладу. Дорогою їхню машину накрила авіабомба – частину шляху вони проїхали, а частину вже ні.

«Спочатку пішли на штурм, штурмували тих бидляків нещасних. Після цього нас на добу відпустили, покупатися, відпочити, бо брудні, як чорти були по болоті. Завантажилися ми в машину і їдемо собі, домовлялися, що коли вранці на базар підемо скупитися, бо ввечері на другий день назад треба було повертатися. І бах – пів дороги проїхали і пів дороги не доїхали», – згадує ветеран.

Захисник переконаний – його життя врятували медики Третьої штурмової бригади, чий медичний намет був розгорнутий зовсім поруч. Без їхньої допомоги, каже Юрій, шансів вижити практично не було.

Про поранення дружина ветерана Антоніна дізналася від його побратима. Чоловік не виходив на зв’язок, і лише згодом стало відомо, що Юрій постраждав від удару.

«Я надзвонювала по всіх номерах побратимів, які в мене були – один лиш вийшов на зв’язок, каже: я на позиціях, але чув що в машину нашу вдарили авіабомбою. Ззаду сидів Юра і ще один хлопець, то Юра поранений сильно, а хлопець загинув прямо на Юрі. Юра каже, що той лежав і на нього його кров капала», – розповідає Антоніна.

Наступну звістку жінка отримала лише за три дні – від лікаря, який повідомив, що її чоловік бореться за життя в лікарні.

Окрім травми руки, тієї ночі уламок пошкодив і око Юрія – згодом він повністю втратив зір на нього.

Після поранення шлях адаптації був непростим. За словами дружини, спочатку Юрій намагався заглушити біль алкоголем, але згодом знайшов у собі сили змінити цей шлях. Регулярні заняття спортом стали для нього альтернативою і допомогли повернути контроль над життям.

Понад рік реабілітації Юрій проходив разом із дружиною – щоденні прогулянки, поступове відновлення рухливості, підтримка одне одного.

«Кожного дня з дружиною гуляли – вийшли, і йдемо собі на вулицю, цілий день гуляємо. Треба було ногу розходити, розходитися» – розповідає чоловік.


Читайте також: Перший кілометр у воді: ветеран Рашид Алтинбаєв проходить реабілітацію, займаючись плаванням

«Робін Гуд» із спортзалу

Коли з’явилася можливість, ветеран вирішив обрати для себе один з видів спорту. Спочатку він планував займатися настільним тенісом, однак побратими з команди «Бійці духу» запропонували йому спробувати стрільбу з лука. Вперше Юрій узяв лук до рук у травні 2025 року, і цей спорт несподівано захопив його.

У спортзалі ветерана навіть жартома прозвали «Робіном Гудом». Його спортивний лук зовні нічим не відрізняється від інших, окрім спеціального хлястика на тятиві – ветеран натягує її зубами. Через важке поранення руки він не має змоги виконувати постріл традиційним способом.

Спочатку, зізнається Юрій, стрільба з лука здавалася йому простою. Та на практиці виявилося, що цей вид спорту вимагає великої концентрації та точності. Важливим є все: положення тіла, прицілювання, рівна траєкторія тятиви й навіть найменший рух голови, який може кардинально змінити напрям польоту стріли.

«Я, чесно, думав, та що той лук – взяв, натягнув, стрельнув, полетіло та й полетіло. А виявляється ні, там є багато яких дрібниць. Правильно прицілитися, щоб тятива йшла рівненько. Уже раз прицілився так, стрельнув добре. Другий раз головою кивнув вліво, вправо – стріла вже полетить зовсім в інший бік», – розповідає ветеран.

Сьогодні захисник готується до нових змагань зі стрільби з лука та мріє отримати звання майстра спорту.

«Але до цього треба прагнути, і ми будемо до цього прагнути. Головне – не падати духом, і все вийде», – впевнений Юрій Проняєв.

Нагадаємо, раніше veteran.com.ua розповідав, як у Запоріжжі іпотерапія допомагає захисникам відновлювати тіло і психіку після війни.

Фото: Суспільне Черкаси