Повернення захисників до цивільної роботи не завжди починається з пошуку вакансії - частині ветеранів потрібна нова професія, іншим - допомога з бізнес-планом чи облаштуванням робочого місця
Тому підтримка має враховувати особисті цілі людини та допомагати їй пройти весь шлях до економічної самостійності.
Про можливості та труднощі професійної адаптації ветеранів у програмі «По живому» розповіли начальниця управління реалізації ветеранської політики та профорієнтації Державної служби зайнятості Альона Скорзова та консультантка з працевлаштування людей з інвалідністю внаслідок війни Наталія Бондарчук.
Не кожен приходить по вакансію
За словами Альони Скорзової, підхід до роботи з ветеранами змінився. Якщо раніше головним завданням було знайти людині робоче місце, тепер ідеться про ширший процес - економічну інтеграцію після служби.
За наведеними нею даними, до служби зайнятості звернулися понад 52 тисячі ветеранів і ветеранок. Приблизно кожного четвертого працевлаштували. Водночас інші звернення не означають невдалого пошуку роботи: люди приходять також по навчання, профорієнтацію та підтримку підприємництва.
Читайте також: Нові правила оформлення УБД: що буде з посвідченнями, пільгами та виплатами
Майже 9 тисяч звернень, за словами посадовиці, стосувалися професійно-технічної освіти. Серед популярних запитів - і гранти на власну справу.
«Ми не ставимо перед собою завдання щодо збільшення відсотків… робимо акцент не на кількість, а на якість», - зазначила Скорзова.
Навчання має вести до конкретної роботи
Потреби ветеранів відрізняються. Хтось повертається до знайомої професії, хтось через стан здоров’я змушений змінювати напрям, а хтось пішов до війська зовсім молодим і ще не встиг здобути цивільного досвіду.
Тому професійний шлях може починатися з консультації: які навички людина вже має, чим хоче займатися та чого потрібно навчитися.
Наталія Бондарчук наголошує на важливості коротких якісних курсів перекваліфікації. Водночас навчання варто обирати з розумінням майбутнього працевлаштування.
За її спостереженнями, частина ветеранів вступає до закладів вищої освіти з очікуванням, що диплом сам відкриє шлях до роботи. Проте ще під час навчання потрібно з’ясовувати, де можна застосувати нові знання та як отримати необхідну практику.
Власна справа: грант потребує підготовки
Для ветеранів, які хочуть працювати на себе, одним з інструментів підтримки є грантові програми. Однак фінансування має спиратися на продуману бізнес-ідею.
Альона Скорзова радить не поспішати платити посередникам за написання бізнес-плану. За її словами, підприємцю важливо самому зрозуміти й прорахувати свій проєкт: майбутні витрати, попит, можливі доходи та ризики.
Читайте також: Від 100 тисяч до 2,5 мільйона гривень: нові правила державних грантів для ветеранського бізнесу
Допомогти з підготовкою можуть фахівці служби зайнятості. Саме консультація дає змогу оцінити, чи готова людина до підприємництва та яка підтримка їй потрібна.
Важливу роль відіграють і родини. Близькі можуть підтримати ветерана в рішенні звернутися по допомогу або самі долучитися до розвитку сімейної справи.
Робоче місце має відповідати потребам людини
Окремий напрям - компенсація роботодавцям витрат на облаштування робочих місць для людей з інвалідністю.
За словами Скорзової, за цим механізмом уже облаштували майже 800 робочих місць. Така підтримка допомагає врахувати індивідуальні потреби працівника й усунути частину фізичних бар’єрів.
Водночас фінансування обладнання - лише складова адаптації. Важливі також обов’язки, умови праці та готовність колективу до взаємодії.
Підтримка після отримання послуги
Як розповіла представниця служби зайнятості, з кінця 2025 року діє подальший супровід: за згодою ветерана фахівці протягом пів року підтримують із ним зв’язок і пропонують нові можливості.
Для людини це означає, що звернення по допомогу не обов’язково завершується направленням на навчання чи працевлаштуванням. Якщо обраний шлях потребує коригування, важливо мати можливість повернутися до консультації та визначити наступні кроки.
