В Україні продовжили воєнний стан і загальну мобілізацію ще на 90 діб - до 29 січня 2027 року
Водночас саме продовження цих строків не скасовує права на відстрочку та не змінює перелік підстав для її отримання.
Відповідні рішення закріплені в указах Президента №1060/2026 та №1061/2026. Новий період розпочався 31 жовтня.
Категорії громадян, які не підлягають призову під час мобілізації, визначає насамперед стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Кого не призивають за віком або особливим статусом
- Чоловіків до 25 років, які перебувають на обліку призовників, за загальним правилом не мобілізують. Однак для тих, хто вже має статус військовозобов’язаного або резервіста, діють окремі правила. Тому орієнтуватися лише на вік недостатньо - потрібно враховувати військово-обліковий статус і підстави для відстрочки.
- Після досягнення граничного віку перебування в запасі громадяни не підлягають мобілізації. Для більшості це 60 років, для вищого офіцерського складу - 65 років.
- Жінок не мобілізують примусово. Навіть перебування на військовому обліку не означає обов’язкового призову: служба для них є добровільною.
- Військовослужбовці, звільнені з полону та зі служби у запас, можуть бути призвані лише за їхньою згодою. Саме посвідчення УБД або факт попереднього проходження служби такої гарантії не дають.
Кому передбачена відстрочка після однорічного контракту
Окрема гарантія діє для громадян, які під час воєнного стану уклали однорічний контракт у віці від 18 до 25 років і звільнилися зі служби на визначених законом підставах.
Вони не підлягають мобілізації протягом 12 місяців із дня звільнення. Це правило не поширюється автоматично на всіх молодих військових після будь-якого контракту. Умови встановлені Законом №4782-IX.
Відстрочка за сімейними обставинами
Закон передбачає право на відстрочку, зокрема, для:
- людей, які утримують трьох і більше дітей до 18 років, - з урахуванням установлених законом обмежень щодо заборгованості зі сплати аліментів;
- батьків, які самостійно виховують і утримують дитину, - за визначених законом обставин;
- осіб, які виховують дитину з інвалідністю або з передбаченим законом тяжким захворюванням;
- людей, які здійснюють постійний догляд за близькими, - за наявності відповідних підстав і підтвердних документів.
Самого факту розлучення, хвороби родича чи проживання разом недостатньо. Обставини мають відповідати конкретному пункту статті 23.
Хто має відстрочку через навчання та роботу
Право на відстрочку мають здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою й послідовно здобувають вищий рівень освіти. Це стосується й аспірантів за дотримання відповідних умов. Окремо закон називає докторантів та осіб, зарахованих до інтернатури.
Читайте також: Студентів можуть мобілізувати: в яких випадках відстрочка більше не діє
Для визначених категорій педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників важлива робота за основним місцем не менш як на 0,75 ставки. Для наукових і науково-педагогічних працівників також передбачена вимога щодо наукового ступеня. Тобто сама робота в закладі освіти не завжди дає відстрочку.
Закон також передбачає відстрочку для заброньованих працівників, окремих посадових осіб, людей з інвалідністю та інших визначених категорій. Наведений перелік не є вичерпним: у кожному випадку потрібно перевірити конкретну законну підставу й належно оформити її підтвердження.
