На початку повномасштабного вторгнення російської армії до військкоматів у різних регіонах України вишикувалися черги бажаючих стати на захист Батьківщини. Велика частка з них раніше не мала військового досвіду та була готова ризикнути своїм життям заради оборони рідної землі, родини та друзів.

Одним з них був і львів’янин Руслан Пригода. До великої війни він працював у крафтовій пивоварні, однак вже у перші дні хотів поповнити лави Сил оборони. Проте чоловік почув відмову та вирішив дочекатися мобілізації. Це сталося торік влітку, а воювати довелося на Курщині.

Читати також: Від перших кроків до бігу – як Герой України з позивним "Гонсалес" відновився після двох ампутацій

Там, на території ворога, захисник втратив ногу. Наразі – відновлюється у Центрі UNBROKEN та мріє підкорити гори на протезі. Історією Руслана поділилися на сайті Першого медичного об’єднання Львова, передає veteran.com.ua.

"Здалося, що мені знесло щелепу"

Доєднатися до українського війська 38-річний чоловік прагнув ще з перших днів повномасштабного вторгнення армії рф. Однак у військкоматі йому відмовили через брак відповідного досвіду. Тоді він зайнявся волонтерською діяльністю, а паралельно – регулярно навідувався до ТЦК та СП (Територіального центру комплектування та соціальної підтримки), оновлював дані та чекав на повістку.

Мобілізували його торік влітку. Руслан проходив службу у 4-тій окремій механізованій бригаді. Воювати довелося на ворожій території: у складі розвідувального взводу він потрапив на Курщину. У свій четвертий бойовий вихід разом з побратимами захисник потрапив під удар російських військових.

Ветеран пригадує,  що в той день їх засікли окупанти під час наближення до евакуаційної машини. Групу противник атакував дронами-камікадзе: один з FPV був націлений просто в Руслана.

"Я впав у насип, аби дрон не влетів у мене. Далі здалось, що мені знесло щелепу, адже я просто виплюнув декілька зубів. І тоді я відчув, що мені зачепило ногу", - розповідає він.

Найбільше бажання – підкорити гори на протезі

Пораненого воїна доставили до стабілізаційного пункту, де надали першу допомогу. А звідти відправили в Суми, де медикам довелося ампутувати нижню ліву кінцівку. Руслан каже, що прийшов до тями вже після операції, підняв простирадло та побачив, що ноги в нього більше немає. Однак тоді він подумав, що це "не так страшно":

"У мене, на щастя, не було складного процесу в плані сприйняття. Можливо, це пов’язано із підтримкою моєї дружини та сім’ї, адже вони завжди поряд, - ділиться ветеран. - І я одразу просто прийняв той факт, що тепер я без кінцівки і все".

Читайте також: Терапія гончарством – як відновлюється ветеран Костянтин Циркот після переламу хребта і втрати ноги

Після того, як Руслана підлікували, на реабілітацію та протезування його скерували до Національного реабілітаційного центру UNBROKEN, що на Львівщині. У цьому медичному закладі він перебуває і наразі, поступово відновлюючи фізичне здоров’я.

На даний момент на правій нозі захисника встановлено апарат зовнішньої фіксації. Справа в тому, що кінцівка також була поранена на фронті, і тепер потребує зрощення переламу великогомілкової кістки. Після цього, а також загоєння, можна буде приступити до активної реабілітації та протезування. Чекаючи на цей момент, Руслан Пригода вже будує плани та ставить собі нові цілі. Серед найзаповітніших бажань  - піти в гори на протезі.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, як у селищі Великий Любінь на Львівщині відкрили інтегрований простір фізичної та ментальної реабілітації ветеранів. Віднедавна він працює на базі Центру комплексної реабілітації "Галичина" і став першим в Україні об'єктом із повним циклом послуг для відновлення військовослужбовців.

Фото: Перше медичне об’єднання Львова