Після фронту багато українських ветеранів повертаються до цивільних професій. Людина, що приймала швидкі рішення на полі бою, знову починає пекти хліб, а воїн, який ризикував собою для порятунку побратимів – робити ремонти чи працювати в офісі. Та навіть у мирне життя вони беруть із собою досвід, який назавжди змінив їх – внутрішню зібраність, дисципліну, готовність діяти в стресових умовах і відчуття побратимства, без якого тепер важко уявити будь-яку справу.
Одним із прикладів, як можна перетворити цей досвід у ресурс, є проєкт «Бугурт Січ», у якому ветерани відновлюються через середньовічний бій. Заняття допомагають захисникам не лише покращити фізичний стан, а й знайти психологічну рівновагу. На них учасники можуть знову відчути себе серед своїх, вивільнити негативні емоції, проявити лідерські якості, а коли потрібно – покластися на друзів.
Про те, як бугурт повертає ветеранів до активного життя, розповіла голова правління ГО «Асоціація бугуртного спорту в Україні» Олена Кречет.
Читайте також: Відновлення у воді: у Черкасах стартували безкоштовні заняття плаванням для ветеранів
Як усе починалося
Олена розповідає, що ідея створити проєкт для ветеранів під назвою «Бугурт Січ» народилася давно. В усьому світі цей рух користується великою популярністю серед учасників бойових дій, а в Україні ще до повномасштабної війни було багато захисників, які прагнули спробувати себе у середньовічному бою.
«У 2020 році до мене прийшов мій друг, чемпіон світу з бугуртного спорту Ігор Парфентьєв. Він веде великий канал на YouTube про бугурт англійською мовою, який на той момент мав найбільшу кількість підписників. Ігор розповів мені, що йому пишуть ветерани, які завдяки каналу дізналися про бугуртний спорт, і вважають, що саме він врятував їх та змінив їхнє життя. Тому ми вирішили, що бугурт потрібно популяризувати серед українських захисників», - згадує Олена Кречет.
У листопаді 2021 року ініціативна група з шести людей заснувала громадську організацію «Асоціація бугуртного спорту в Україні» і почала розробляти програму тренувань. Проте вже через декілька місяців ідею довелося відкласти. Після повномасштабного вторгнення засновники ГО пішли на фронт захищати Україну або зайнялися волонтерством.
Однак, з плином часу потреба у тренуваннях для ветеранів тільки зростала. Все більше хлопців та дівчат поверталися з фронту, і їх необхідно було підтримувати, давати нові цілі та інтереси. Тож, у 2023 році команда знову звернулася до цієї ідеї та почала на постійній основі проводити заняття для ветеранів у центрі психічного здоров’я та реабілітації «Лісова поляна» МОЗ України.
«У «Лісову поляну» нас привів професор, патофізіолог Віктор Досенко. Він багато років вивчає ПТСР і сказав, що бугуртний спорт буде ефективним для відновлення ветеранів. Тому погодився бути нашим ментором і навчав нас, як працювати із захисниками, - розповідає голова правління ГО «Асоціація бугуртного спорту в Україні» Олена Кречет. – Крім того, ми співпрацювали з психологами та реабілітологами закладу».
Читайте також: Ветерани в Дніпрі можуть пройти реабілітацію через спорт: як записатися на безкоштовні тренування
Чому саме бугурт
Бугурт – це одна з номінацій середньовічного бою. Він передбачає саме групові поєдинки: п’ять на п’ять, 12 на 12 або навіть 150 на 150 людей. В професійному спорті використовують металеві обладунки зі сталі або титану. Це аналог середньовічної зброї, але затуплений, щоб учасники не могли завдати одне одному поранення.
Однак, вони дуже важкі – титановий комплект може важити 17 кг, а сталевий – більше 30. Ветеранам після поранень, свіжих операцій, з акубаротравмами, дисфункціями кінцівок може бути важко одразу одягнути такі обладунки. Тому для тренувань із захисниками створили спеціальні м’які та легкі комплекти: меч, шолом, щит, повний захист для рук, ніг та корпусу.
«Це важливо для того, щоб люди з різним рівнем підготовки могли доєднатися до тренувань. Всі обладунки на заняттях ми надаємо безкоштовно. Проте, якщо ветеран регулярно відвідує тренування, розвивається і готовий перейти на металеву зброю, ми також надаємо таку можливість, допомагаємо вийти на професійні спортивні турніри», - розповідає Олена Кречет.
Ще одне важливе нововведення в «Бугурт Січі» – «правила зрівняння». Загалом вони такі ж, як і в звичайному спорті, але змінені так, щоб до бою могли долучатися ветеранами з різними травмами.
«Наприклад, якщо у людини немає руки, інша людина відкладає щит і б’ється однією рукою. Якщо учасник у кріслі колісному, ми ставимо стільці і б’ємося сидячи з людиною. У випадках, коли є протези, помічаємо кольором, що не можна бити в руку або ногу, коли є акубаротравма, яка зараз впливає на стан – помічаємо голову. Це потрібно, щоб була можливість не відокремлювати ветеранів в окремі групи, а долучати до загальних тренувань та змагань», - пояснює голова правління ГО «Асоціація бугуртного спорту в Україні».
Вона зазначає, що на відміну від боксу, де учасники змагаються без захисту і ризикують травмуватися, в бугурті спортсменів захищають обладунки, і це дає можливість не стримувати себе.
«Для ветеранів це гарний спосіб вивільнити стрес, бити з усієї сили і знати, що твій напарник не постраждає», - наголошує Олена Кречет.
Свого часу засновники ГО вибрали саме бугурт через те, що він передбачає групові бої. Ветеранам це нагадує роботу підрозділу – взаємодію, до якої вони звикли на фронті.
«Ветерани ефективні в такій співпраці, бо їм зрозуміло, як це, і часто не вистачає відчуття побратимства, коли можна покластися одне на одного. Ми говоримо, що бугурт – це шлях мирного воїна, бо як підрозділ може ставити свої задачі та взаємодіяти, щоб їх досягти, так і ветерани в бугурті можуть робити це. Таким чином людина компенсує те, чого їй бракує після повернення з фронту, але вже в спорті, який може стати мостом до інтеграції в цивільне життя, - розповідає Олена Кречет. – Після повернення з фронту у людей може виникати відчуття марності: досвід, який вони набули під час бойових дій, важкий, і здається, що він ніде не потрібен. Тут же дається ниточка, що цей досвід цінний – просто його можна застосувати в іншому контексті».
Читайте також: Для ветеранів, які отримали поранення, створили програму адаптивних відеотренувань - подробиці
Користь для фізичного і психологічного здоров’я
«Дослідження австралійських вчених показують, що короткі інтенсивні кардіо-навантаження, до яких належить бугурт, полегшують симптоми ПТСР. Наші власні опитування з Фондом відродження також це підтвердили», - розповідає Олена Кречет.
За її словами, заняття бугуртом створюють у ветеранів контрольований стрес, який допомагає організму відновитися після бойових травм.
«Це стрес, але він екологічний і корисний, на відміну від стресу на війні, коли він постійний і організм не має змоги його «відпрацювати». Як розповідає Віктор Досенко, ПТСР – це стрес, «кульгаючий на один гормон», бо в людини виділяється адреналін, а кортизол – ні. Це відбувається постійно, і вже навіть вдома, коли гупнули двері, організм в лічені секунди накачується адреналіном, і мозок починає шукати, хто винен в тому, що відбулося. Часто «під роздачу» потрапляють рідні, в сім’ях виникають проблеми. А на тренуваннях якраз людина пітніє, гормони виходять з потом, і мозок запам’ятовує, що я можу прийти сюди, потренуватися і мені стане легше», - пояснює голова правління ГО «Асоціація бугуртного спорту в Україні».
Крім того, як говорить Олена, нервова система ветеранів після бойових дій сильно виснажена, і часто існує ризик зануритися у тривалий стан відпочинку, з якого важко повернутися до активного життя. Рух і спортивні заняття дають можливість відновити баланс нервової системи, яка потребує і збудження, і гальмування.
«Будь-яка фізична активність допомагає, бо під час руху в м’язах виділяється іризин. Він потрапляє в мозок і стимулює вироблення BDNF (brain-derived neurotrophic factor), який допомагає нейронам виживати і відновлюватися», – розповідає голова правління ГО.
Громадська організація проводить регулярні опитування щодо ефективності тренувань і збирає історії успіху ветеранів.
«Наприклад, є бійці, які приїжджали на заняття на кріслах колісних, тому що м’язовий корпус був дуже слабким, а після одного-двох місяців вставали з них і говорили, що хочуть битися стоячи. Наразі вони приходять самі, і це нас дуже тішить, - говорить Олена Кречет. – Щодо психологічного стану, ми часто бачимо, як навіть протягом одного тренування людина розкривається. Заблокована агресія може тиснути на людину, а коли вона її вивільняє, то змінюється на очах».
Читайте також: "Іноді коні допомагають краще за психологів" - як на Полтавщині проводять іпотерапію для ветеранів
Як проходять тренування
Представники ГО довго відшліфовували програму тренувань. В цьому допомагали психологи, лікарі-неврологи та реабілітологи «Лісової поляни».
Наразі вони побудовані так:
· розминка для заземлення і повернення відчуття тіла;
· основна частина – бій у парах чи групах;
· завершення – «заземлення» і розмова.
«Є звичайна розминка, щоб розім’яти суглоби, а є такі практики, щоб ветерани могли «включитися» на початку тренування, і також відновитися і вийти зі стану стресу після заняття, - говорить Олена Кречет. – Саме тренування може бути індивідуальним або груповим. Якщо людина поки не готова змагатися в команді, вона відпрацьовує техніку з тренером. Після занять ми обов’язково спілкуємося, це невід’ємна частина зустрічей».
Крім того, «Бугурт Січ» - це не лише про спорт. Після роботи з фахівцями державного центру «Лісова поляна» команда зрозуміла: найкращий підхід до реабілітації – біопсихосоціальний, тобто такий, що залучає тіло, емоції, спільноту та дає нові сенси.
Так, середньовічний бій дає ветеранам:
· Фізичне навантаження, що допомагає вивільняти накопичений стрес;
· Командну взаємодію, схожу на підрозділ;
· Спільноту, у якій захисники можуть спілкуватися та підтримувати одне одного;
· Історичний контекст, що пробуджує інтерес до минулого України, її культури, традицій воїнів, вивчення їхнього одягу, обладунків, страв, ювелірної майстерності, стрільби з лука.
Читайте також: Підводна реабілітація - у Жмеринці ветерани відновлюються завдяки дайвінгу
Ветерани тренують ветеранів
Час від часу до занять долучаються тренери, які є чемпіонами світу з цього виду спорту і можуть показати професійний рівень. Проте багато з них наразі захищають Україну на фронті і не можуть повноцінно вести регулярні тренування.
Тож однією з цілей проєкту є працевлаштування ветеранів, і зараз у команді проєкту вже троє колишніх військових.
«Ми працевлаштовуємо ветеранів, це наша позиція. Разом з Українським ветеранським фондом проводимо школу тренерів з бугуртного спорту. У ній ми зібрали людей з усієї країни. Ідея в тому, щоб поширити бугурт серед ветеранів, ділитися знаннями та навчати людей. Бо чим більшою буде наша спільнота, тим вона буде ефективнішою», – говорить Олена Кречет.
Читайте також: Без зайвих довідок і погоджень: ветеранам стало простіше отримати спортивні протези
Як долучитися до занять
Наразі тренування в рамках проєкту «Бугурт Січ» відбуваються не тільки на базі «Лісової поляни» та інших реабілітаційних центрів. З 2023 року проєкт активно розвивається і зараз знаходиться на стадії розвитку всеукраїнської мережі.
«З листопада відкрився центр у Києві, на Подолі. Поки що це невеликий зал, але усі бажаючі ветерани зможуть безкоштовно відвідувати тренування. Крім того, до нас на реабілітацію в «Лісову поляну» приїжджають ветерани з усіх регіонів, і за два роки ми зібрали велику базу контактів. Тепер допомагаємо організовувати тренування в різних містах – готуємо зал в Івано-Франківську, вже працює зал у Звягелі, локації у Вінниці, зараз домовляємося з Одесою», - зазначає Олена Кречет.
У кожному місті команда шукає людей, яким цікаво розвивати напрям ветеранського спорту, і допомагає їм запустити власні тренування. Часто вони виникають на базі вже існуючих клубів або через ініціативні групи ветеранів. Приєднатися може кожен охочий – незалежно від досвіду чи фізичної підготовки. Усі заняття безкоштовні.
Актуальні анонси тренувань і форми реєстрації для них публікують на сторінках проєкту в соцмережах та на офіційному сайті.
«Ми завжди заохочуємо приходити хоча б подивитися, як це відбувається. Якщо є бажання приєднатися – достатньо написати нам у соцмережах або заповнити форму на сайті, і ми допоможемо знайти найближчу локацію», – додає Олена Кречет.
Читайте також: Спорт, що повертає до життя - в Одесі ветерани опановують гольф
Ремесло як шлях до відновлення
Крім того, ветерани, які цікавляться створенням обладунків, можуть пройти навчання та знайти роботу в українських майстернях. У цьому активно допомагає ГО «Асоціація бугуртного спорту в Україні».
«В Україні майстерень дуже багато: хтось виготовляє шоломи, хтось зброю. Це окремі бізнеси, але ветеранам, яким цікаво спробувати себе в цій справі, ми можемо допомогти пройти навчання і надалі давати контакти для працевлаштування. Зараз ця сфера не в найкращому стані, бо багато майстрів служать в ЗСУ, є закриті майстерні, бо немає кому працювати», - розповідає голова правління ГО.
Багато ветеранів починають із простих речей – виготовляють одну деталь, поступово переходячи до складніших. Навчання тривале, але, як і спорт, допомагає у відновленні та інтеграції у суспільство.
«Робота руками дуже допомагає психологічно. Це своєрідне «заземлення», бо коли ти займаєшся таким складним процесом, як ковальство, нав’язливі думки, спогади та флешбеки турбують менше», - наголошує Олена Кречет.
Навчатися можна з нуля, і крім ковальської справи, це може бути пошиття одягу, робота з деревом тощо. Наразі вже є ветерани, які успішно працюють у майстернях.
«Все залежить від того, що саме людям цікаво, чим людина горить. Коли ти працюєш з ветеранами, головне – це дати їм якусь мету і мрію, бо часто вони перебувають у стані апатії. Коли ми бачимо, що в людини до чогось лежить серце, одразу починаємо щось пропонувати, інтегрувати її. Адже, якщо людина почала мріяти і планувати – це вже зцілення», – говорить голова правління ГО «Асоціація бугуртного спорту в Україні» Олена Кречет.
Нагадаємо, у Вінниці облаштували сучасний спортивний простір для ветеранів з ампутаціями.
Фото: "Бугурт Січ"
