Зелені луги, тихий плескіт річки, табун коней, що вільно пасеться серед природи. На Полтавщині є місце, де люди з різним досвідом і потребами можуть знайти спокій, підтримку та відновити душевну рівновагу. Тут ветерани після фронту, діти з особливостями розвитку та всі охочі можуть проходити іпотерапію, займатися верховою їздою, відпочивати та спілкуватися з тваринами.
Такі можливості пропонує Центр оздоровчої верхової їзди та екотуризму «Еколайф», який заснувала членкиня спілки спеціалістів з іпотерапії, іповенції та адаптивного кінного спорту Тетяна Гекова. Спочатку вона керувала центром одна, та коли вирішила проводити заняття для ветеранів, зустріла майбутнього чоловіка, захисника Анатолія Головченка. Спільні тренування допомогли їм знайти одне одного, а тепер подружжя разом надає підтримку всім, кому вона необхідна. Про те, як любов до коней може змінити життя, вони розповіли для veteran.com.ua.
Читайте також: "Ніхто з війни не повертається таким, як був": Володимир Лев після фронту організував каністерапію для ветеранів
«Улюбленого коня хотіли віддати на м’ясокомбінат»
У дитинстві Тетяна жила у Полтаві, а літо проводила у селі, де було багато тварин. Саме там почалася її любов до коней.
«Це були ще колгоспні часи, і в 12 років я пішла до бригадира, щоб влаштуватися на роботу. Доводилося випасати худобу, доглядати тварин, але я була готова на все, щоб бути біля коней. Тоді не було можливості вчитися в кінно-спортивних клубах, тому я знайшла такий шлях», – згадує керівниця центру.
Потім, вже в дорослому віці, Тетяна теж приїжджала в село, на дачу, щоб працювати з конями. Жінка доглядала та виховувала чужих тварин, і, можливо, так і не завела б власних, якщо б улюбленців не довелося рятувати.
«Хазяїн продав коней, яких я виховувала з їхнього народження. Це були дві кобили – Злата і Рада. Злата потрапила під Куп’янськ, і в 2014 році мені зателефонувала власниця, яка її купила. Вона їхала в росію і хотіла здати Злату у м’ясокомбінат. Я не була готова мати коня, але забрала її, бо любила», –розповідає Тетяна Гекова.
Так Тетяна повернула друга і розпочала найбільшу історію свого життя – відкриття власного кінного центру.
Читайте також: Рятують домашніх улюбленців та екзотичних тварин – ветеран Олег Кашляк відкрив ветклініку у Львові
«Я зробила коників щасливими, а вони – діляться щастям»
Спочатку жінка приїхала у Лабурівку, бо в селі був фермер, у якого знайшлося місце для першого коня. Та згодом Тетяна відкрила для себе іпотерапію, і зрозуміла, що це той напрямок, яким їй цікаво займатися, і кількість тварин варто збільшувати.
«Я познайомилася з дівчиною, яка працювала в іпотерапії, і вона мене навчала. На власному досвіді я побачила, що це дійсно дієвий спосіб покращити психічне і фізичне здоров’я, і вирішила займатися цією справою. За першою освітою я економіст, а для того, щоб працювати іпотерапевтом, отримала другу спеціальність – «Корекційна педагогіка»», – розповідає Тетяна.
Наразі у центрі – шість коней, і майже всіх їх привезли з місць, де про них погано дбали, деяких – врятували від відправки на м’ясокомбінат.
«Одразу їм самим потрібна була реабілітація. Зараз вони вже в гарному стані, від’їлися, стали щасливими кониками і тепер можуть давати позитивні емоції людям», – ділиться керівниця центру.
Тетяна зауважує, що не будь-яке спілкування з конем можна назвати іпотерапією. Для цього і в людини, і в тварини має бути спеціальна підготовка.
«Щоб займатися іпотерапією, потрібна педагогічна або медична освіта. Крім того, я постійно проходжу тренінги про те, як працювати з дітьми з особливими освітніми потребами. Також наразі я знову вступила до університету на спеціальність «Кризова психологія», щоб надавати більш кваліфіковану допомогу ветеранам, – наголошує іпотерапевтка. – Кінь теж підходить не будь-який: це має бути тварина середнього зросту, з добрим характером, з правильними рухами, яка пройшла навчання».
Читайте також: "Всі, кого зачепила війна, йдуть до коней": у Дніпрі для ветеранів та цивільних проводять іпотерапію
«Діти долають страхи, а в малюків розвивається мовлення»
Спочатку іпотерапія була направлена тільки на дітей. З 2016 року «Еколайф» співпрацює з Полтавським міський центром комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю, і щороку у центр приїжджає понад 120 хлопчиків та дівчат. Багато з них проходять терапію кожного літа, і наразі через дев’ять років після початку роботи, інструктори бачать, наскільки змінилися їхні вихованці.
«Часто це діти з розладом аутистичного спектру, і завдяки іпотерапії у них покращується емоційний стан, координація рухів, розвивається мовлення, налагоджується сон, – підкреслює Тетяна. – Коли вони вперше приїхали займатися, їх неможливо було посадити на коня, вони всього боялися. Зараз це вже інші діти».
У пам’яті Тетяни назавжди залишилися історія Маргарити, яка розпочала заняття всього у три роки. Декілька днів поспіль дівчинка не наважувалася сама сідати на коня, і мама робила це разом з нею. Потім Маргарита полюбила тварин, і з радістю проводила час із ними. Та найголовніше, що така взаємодія дала потрібний результат.
«Через місяць її мати сказала, що дівчинка почала розмовляти, і саме іпотерапія дала поштовх до розвитку мовлення. Допомогли яскраві емоції, які вона переживала, – розповідає іпотерапевтка. – Спочатку був лепет, а потім – повноцінні слова. Родина Маргарити говорить, що жоден вид реабілітації не дав такого ефекту».
Крім того, є діти, які після занять перестали боятися висоти.
«У деяких були навіть фобії! А після тренувань вони вже запросто спускалися з високих гірок, – ділиться Тетяна. – Крім того, у дітей покращується координація, рухи стають більш впевненими, їм простіше навчитися їздити на велосипеді».
Читайте також: Пухнасті "лікарі", які дарують радість - на Львівщині для військових проводять альпакотерапію
«Для ветеранів спілкування з тваринами – це релакс»
Крім іпотерапії, в «Еколайфі» проходять тренування для дітей та дорослих, на які приїжджають люди зі всієї Полтавщини, а іноді навіть з Харківщини. Щоб відвідувачам було цікаво, Тетяна організовує кінні прогулянки у лісі та в полі – там, де можна не тільки позайматися, а й насолодитися природою.
З 2018 року у клубі почали працювати з ветеранами. Тетяна звернулася у шпиталь, де лікувалися поранені бійці, та запропонувала захисникам безкоштовні заняття. Іпотерапевтка розповідає, у роботі із захисникам головне – не «тиснути» і дати людині відновитися у власному темпі.
«Заняття з ветеранами проходять так – спочатку вони спілкуються з конями з землі, потім вершник сідає на коня. Здебільшого захисники більше полюбляють мовчати – їхати та думати про своє, щоб ніхто їх не турбував. Ми підлаштовуємося під кожного: якщо треба – розмовляємо, якщо ні – даємо час наодинці», – говорить керівниця центру.
У майбутньому в «Еколайфі» планують розробляти спеціальні програми для реабілітації ветеранів, а наразі зустрічі з тваринами більше направлені на відпочинок.
«Вони приїжджають поспілкуватися, покататися на конях, для них це релакс. Ветерани говорять, що такі поїздки допомагають знизити стрес, відволіктися, іноді це краще, ніж робота з психологом», – розповідає Тетяна Гекова.
Читайте також: Ветеранська кав'ярня, тир, спортзал та зони відпочинку: у Львові відкрили унікальний хаб "Стрільниця"
«Кохання почалося з тренувань»
Волонтерство допомогло жінці знайти кохання – одним з перших ветеранів, який прийшов на заняття, був її майбутній чоловік Анатолій Головченко.
«Я готувала Анатолія та інших бійців до ветеранських змагань, і ми одразу одне одному сподобалися, з першого погляду. Ми почали спілкуватися, здружилися, а потім стали сім’єю», – ділиться Тетяна.
Сам Анатолій розповідає, що іпотерапія подарувала йому багато приємних емоцій, адже до цього чоловік пережив важкий етап життя. У 2014 році він добровільно пішов захищати Україну, воював на Луганщині і в тому ж році потрапив у полон.
«В 2014 році, коли я ще був у батальйоні «Айдар», ми їхали на танку на штурм ворожих позицій, і потрапили в засаду. Танк спалили, були загиблі та поранені. Всі, хто вижив, потрапили в полон», – згадує захисник.
У полоні Анатолій пробув місяць, у 2015 році звільнився зі служби, а у 2016-ому – повернувся назад та ще рік перебував на фронті. Потім було відновлення, реабілітація у центрі Тетяни, початок стосунків та щасливе сімейне життя. До 2022 року сім’я не розлучалася та разом займалася спільною справою.
«Крім Анатолія, у нас залишилося працювати ще двоє захисників. Усі мали підходящу освіту, любов до тварин і бажання займатися з дітьми та ветеранами, тож стали інструкторами з іпотерапії. Це був класний досвід, адже одночасно це була реабілітація і для самих ветеранів, які отримали роботу, і для наших відвідувачів», – згадує Тетяна.
Проте у 2022 році, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, усім інструкторам довелося повернутися на війну.
«Я знав, що буде велика війна, тому зберіг всю амуніцію. Коли вторгнення розпочалося, доробив всі справи і 25 лютого з побратимами поїхав до Сєвєродонецька. Потім брав участь в контрнаступі на Запорізькому напрямку та обороні поблизу Авдіївки», – розповідає Анатолій Головченко.
У 2024 році, коли захисникам, які перебували у полоні, дозволили звільнятися за власним бажанням, чоловік повернувся до родини та улюбленої справи. Додому з фронту він приїхав не один: тепер із подружжям живе Джим — врятований кіт з Костянтинівки.
«Ми з чоловіком купили альтанки, відремонтували приміщення для очікування, щоб діти та дорослі могли там проводити час між тренуваннями або займатися з психологами, педагогами. Анатолій облаштував відкритий манеж для майбутніх тренувань, – розповідає Тетяна. – Наразі наша команда складається з трьох людей: я та мій чоловік займаємося іпотерапією, також з нами працює інструктор з верхової їзди Ірина. Влітку, коли приїжджає багато дітей, долучається ще декілька інструкторів».
Читайте також: Відпочинок у будинку на колесах - ветеран Максим Стукало розвиває туристичний бізнес
Знижки ветеранам і можливості для відпочинку
Влітку Центр оздоровчої верхової їзди та екотуризму «Еколайф» долучився до програми «Ветеранський спорт», тож тепер ветерани та військові можуть розрахуватися за тренування або кінні прогулянки коштами, які надає держава. Крім того, захисникам, які звертаються поза цією програмою, надають знижку у 50 %.
На майбутнє у Тетяни та Анатолія також багато планів. У центрі, крім тренувань та іпотерапії, хочуть пропонувати відпочинок.
«Я виграла ветеранський грант від «МХП-Громаді», ми доклали власні кошти і придбали будинок на колесах. Тепер хочемо облаштувати кемпінг, щоб наші відвідувачі могли залишатися на ніч. У нас гарна територія, поруч річка, табун коней, тож це чудове місце, щоб відпочити та зарядитися енергією», – розповідає керівниця Центру оздоровчої верхової їзди та екотуризму «Еколайф» Тетяна Гекова.
Нагадаємо, на Рівненщині поранені захисники проходять реабілітацію у басейні.
Фото: з архіву Тетяни Гекової та Анатолія Головченка