Сотні тисяч українців та українок нині проходять військову службу в різних підрозділах Сил оборони. Частина з них – мобілізовані, інші служать за контрактом. Згідно з чинним законодавством, обидві категорії мають право на звільнення за наявності визначених підстав, хоча й у період повномасштабної війни з російською федерацією ця процедура дещо ускладнена.

Чи правда, що можна офіційно залишити військову службу, якщо маєш підстави, які в цивільному житті дають право на відстрочку? Чи можна звільнитися, спираючись на закони, що діяли раніше? На ці та інші питання на своїй сторінці у соцмережі Facebook  відповіла адвокатка Дар’я Тарасенко.

Читайте також: Звільнення зі служби для догляду за батьком – чи завжди наявність іншого сина є підставою для відмови

Знання норм чинного законодавства – ключ до звільнення

Допис фахівчині присвячений шести найбільш розповсюдженим помилкам, яких припускаються захисники та захисниці при спробі звільнитися, з її професійного досвіду. Перша – досить поширена думка про те, що підстави для відстрочки від мобілізації та для звільнення з військової служби – одні й ті самі. Проте це зовсім не так:

"Правом на відстрочку можуть скористатись виключно військовозобов’язані. Однак щойно військовозобов’язаний став військовослужбовцем, відстрочки бути не може, навіть якщо його сімейні обставини відповідають наведеному в Законі описі, - зауважує Дар’я Тарасенко. - Після мобілізації мова може йти виключно про звільнення з військової служби, підстави для якого визначені в ст. 26 Закону України "Про військовий обов’язок та військову службу".

Друга помилка захисників та захисниць, які хочуть звільнитися зі служби, - неврахування змін законодавства. У закони та постанови постійно вносять правки: зокрема, більшість підстав для звільнення, які існували до 18 травня 2024 року, вже не є дійсними.

Тож, наголошує адвокатка, спиратися необхідно лише на норми, чинні на момент звільнення. Це ж стосується використання судової практики без врахування змін до законодавства.

Збір та подача документів: чотири помилки військових при спробі звільнення

Для військових підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони України, на сьогодні перелік документів для звільнення визначений Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України. Ігнорувати його буде помилково. А ось для воїнів Національної гвардії та Державної прикордонної служби такого переліку немає.

Читайте також: Відпустка 90 днів чи звільнення зі служби - військовим після полону більше не доведеться обирати

Крім того, оборонці часто припускаються помилок під час подачі документів командуванню:

1. Відсутність рапорту, в якому належним чином оформлене прохання про звільнення. Сподіватися, що командування розгляне папери та самостійно "розбереться",  - дуже ненадійна тактика. Адже без рапорту процедура звільнення запущена не буде.

2. Подання рапорту без належного підтвердження. Останнє дозволяє зафіксувати чітку дату подачі рапорту та, відповідно, строк, в який він має бути розглянутий. Крім того, цей документ зіграє на руку, якщо частина взагалі не визнає факт подачі рапорту.

3. Нереагування на відсутність інформації про результати розгляду рапорту.

"Про результати розгляду рапорту військовослужбовець має бути повідомлений в письмовому вигляді. Якщо строки розгляду рапорту сплили, а відповіді досі немає – це привід звернутись до командування особисто або попросити адвоката направити адвокатський запит", - звертає увагу юристка.

Фото: з відкритих джерел