27-річний ветеран Тодор Клим із буковинського селища Долішній Шепіт знає на власному досвіді: навіть після тяжкої травми можна будувати нове життя. Минулої осені він отримав поранення на передовій, втратив ліву ногу та великий палець на правій. Проте сьогодні, завдяки реабілітації у Центрі UNBROKEN, Тодор знову ходить.

Його історію відновлення, боротьби та нових мрій розповідають у Першому медичному об’єднанні Львова.

Читайте також: На Львівщині відкриють центр для протезування та реабілітації ветеранів – подробиці

Бої на Донбасі та Харківщині

Свій військовий шлях Тодор розпочав у 2019 році. Після строкової служби він підписав контракт і виконував бойові завдання на сході України. За рік до повномасштабної війни хлопець вирішив повернутися до мирного життя, але 24 лютого 2022-го знову став у стрій.

«Я не задумуючись пішов, бо вважав, що краще зупинити війну там, ніж дозволити їм просунутися далі. Це була моя мотивація», – говорить захисник.

Більше двох років Тодор воював у складі 107-ї окремої бригади ТрО, у батальйоні із назвою «Бойові гуцули». Тодор служив на Харківщині, Донеччині та Луганщині. Минулої осені під час виконання завдання його життя розділилося на «до» і «після».

«Я виносив дрон, аби зачепити на нього скид. Вибіг з бліндажа, дві секунди і чую вибух, звук FPV і все… Далі пробую встати, а не можу. Відчував, що нога була повністю набік. Спершу було відчуття, ніби за декілька хвилин мене вже не стане», – розповідає ветеран.

Після стабпункту, в шпиталі Харкова йому ампутували ліву ногу та великий палець правої.

«Я прокинувся в лікарні. Думав, що це сон. Розплющив очі, дивлюсь – біла стеля, думаю, я ж в бліндажі. Бачу ноги: однієї нема, друга перебинтована. Вважав, що це вже край, я не хотів мати ампутацію і думав, краще нехай мене щось вб’є, ніж я залишусь без ноги», - згадує Тодор.

Читайте також: «Пошук нових орієнтирів» – ветеранів запрошують пройти програму відновлення у Львові

Не втрачати жаги до життя

Наразі Тодор Клим вже понад дев’ять місяців перебуває у Львові та проходить реабілітацію і протезування у Центрі UNBROKEN. Там його ставлення до ампутації почало змінюватися.

«Я у Львові місяць часу просто лежав і не хотів нічого, а дружина привезла крісло колісне і сказала просто: «Давай потроху пробувати рухатись». І я почав бачити, як відновлюються хлопці в UNBROKEN і зрозумів, що з ампутацією можна жити – і жити щасливо», - розповідає хлопець.

У центрі UNBROKEN хірурги спочатку боролися з інфекцією, щоб запобігти ще вищій ампутації ноги. Потім бійця почали готувати до протезування, і нещодавно він отримав протез і вчиться ходити заново.

Усі ці місяці поруч були дружина та маленька донька Таїсія, якій скоро виповниться три роки. Два її перші дні народження Тодор провів на фронті, тож сьогодні прагне надолужити втрачений час.

Попри пережите, ветеран не втрачає жаги до життя. Він ставить перед собою нову мету – піти в похід на протезі.

«Я хочу кинути собі виклик, адже одна справа ходити на протезі по місту, а інша - в гори»,  - розповідає захисник Тодор Клим.

Нагадаємо, Сергій Серпіянов після втрати руки на фронті та реабілітації мріє повернутися до ЗСУ.

Фото: Перше медичне об'єднання Львова