Сергію Серпіянову – трохи більше 20 років, проте він вже має чималий життєвий досвід. Коли російська армія постукала в Україну в 2022-му, був студентом коледжу. Однак навчання, як і молодий вік, не завадили юнаку долучитися до війська, хоч у військкоматі й відмовлялися його мобілізувати.

Сергій служив у 80-й окремій десантно-штурмовій Галицькій бригаді, в складі якої виконував завдання й на Курщині. Там цієї зими зазнав важкого поранення та втратив руку, а наразі – відновлюється в Національному реабілітаційному центрі UNBROKEN.

Читайте також: Шоста реабілітація та мрія знов стати чоботарем - як Ігор Яковенко відновлюється після боїв на Курщині

Історією чоловіка поділилися в Першому медичному об’єднанні Львова, до якого і входить Центр, передає veteran.com.ua.

"Дивлюсь на руку, а там як діра"

Рішення приєднатися до Сил оборони  Україні Сергій прийняв у 18-річному віці, після повномасштабного вторгнення загарбницької армії. Чоловік родом із Житомира, і на той момент навчався у коледжі на електрогазозварювальника. Водночас з тим, мріяв присвятити життя військовій справі, тож без вагань пішов до військкомату.

Проте мобілізуватися з першої спроби Сергію не вдалося. Йому тричі відмовляли, посилаючись на юний вік. Проте наполегливість та впертість молодика зіграли йому на руку, і врешті-решт він доєднався до 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. В її складі воював у Курській області, де 9 лютого 2025 року зазнав важкого поранення.

"Ми були на позиціях 12 днів, і нас потроху почали оточувати. Обстрілювали усім буквально. Мене поранило після вибуху міни. Зразу чув такий сильний вибух, дивлюсь на руку, а там наче як діра", - пригадує військовий.

За його словами, на тій ділянці фронту були настільки інтенсивні обстріли, що вибратися здавалося чимось неможливим. Тож на евакуацію довелося чекати більше 12 годин, проте Сергій досі радий та вдячний побратимам, що  взагалі змогли його врятувати – шанси були мізерні.

Після реабілітації – знову до війська

Пораненого бійця доставили до стабілізаційного пункту, де надали першу допомогу, а звідти – доправили  до Сум. В обласному центрі лікарям довелося ампутувати йому ліву руку та ще й попрацювати над правою ногою. Там фахівці виконали фасціотомію – розтин м’язової оболонки з метою зниження тиску усередині тканин, що виник у результаті надто довгого перебування з турнікетом.

Читайте також: Найбільша мрія – повернутися до своїх: після річної реабілітації захисник "Саня 110" планує знову стати на захист України

Згодом Сергія перевезли до Національного реабілітаційного центру UNBROKEN. Там він вже більше чотирьох місяців займається із фізичним терапевтом, а нещодавно отримав біонічний протез руки. Тож тепер захисник опановує високотехнологічну штучну кінцівку та вчиться жити з "новим" тілом.

"Спершу думав, що це щось дуже незвичне, незручне, а зараз все більше і більше стає цікаво, що я можу ним робити", — ділиться ветеран.

Реабілітація чоловіка проходить успішно і майже добігає кінця. Розмірковуючи над планами на майбутнє, Сергій Серпіянов бачить для себе лише один варіант – повернення до Збройних Сил України. Адже бути військовим для нього  - це про "внутрішню історію" та "моє".

Нагадаємо, на Львівщині ветерани на протезах щотижня проводять заняття з серфінгу та катання на дошках  SUP.

Фото: Перше медичне об’єднання Львова