Самовільне залишення військової частини або місця служби (СЗЧ) є серйозним правопорушенням, яке в умовах воєнного стану може тягнути за собою кримінальну відповідальність. Окрім потенційних наслідків у межах кримінального провадження, такий статус часто створює для особи додаткові обмеження.
Одне з найчастіших питань – чи втрачає людина, яка перебуває в статусі СЗЧ, право розпоряджатися своїм майном? Чи можливо в такій ситуації продати квартиру законним шляхом і які ризики супроводжують подібну угоду? На це питання відповів адвокат Юрій Айвазян.
Читайте також: Коли скасовують покарання за СЗЧ для військового: відповідь Верховного суду
Кримінальна відповідальність і цивільні права: де проходить межа
За словами адвоката, нотаріус під час посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості не перевіряє, чи перебуває продавець у СЗЧ і у розшуку та не вимагає пред'явлення військово-облікових документів. Тобто, сам по собі статус СЗЧ не є юридичною перешкодою для укладення угоди.
Водночас слід враховувати, що під час пересування містом особа може бути зупинена працівниками Національної поліції в межах їхніх повноважень. Крім того, варто подбати про наявність усіх необхідних документів.
Читайте також: СЗЧ у ЗСУ: чи дає відстрочка право не повертатися на службу
Базовий пакет документів для продажу квартири
Перелік документів залежить від конкретних обставин, однак існує базовий набір, без якого укласти угоду неможливо.
До обов’язкових документів належать:
· Паспорт громадянина України – без нього нотаріус не оформить договір.
· РНОКПП (ідентифікаційний код). У власників ID-карток він зазначений на звороті, у разі паспорта старого зразка подається окремо (оригінал і копія).
· Документ, що підтверджує право власності. Це може бути:
- договір купівлі-продажу, який підтверджує, що квартира була куплена у попереднього власника;
- свідоцтво про право власності;
- свідоцтво про право на спадщину за заповітом чи законом;
- спадковий договір;
- договір довічного утримання;
- договір обміну, що підтверджує, що квартиру отримано шляхом обміну на інше майно;
- рішення суду, яке визнає право власності продавця на конкретну житлову площу.
Для успішного оформлення угоди необхідно надати оригінал одного з вищезгаданих документів. Важливо: документ має бути внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інакше нотаріус відмовить у посвідченні угоди.
Ще одним ключовим документом є технічний паспорт на квартиру. Він містить усі основні характеристики об’єкта – адресу, площу, поверх, план. Без техпаспорта продаж житла неможливий незалежно від статусу власника.
Читайте також: Смерть військовослужбовця під час СЗЧ – чи виплатять родині одноразову грошову допомогу
Які додаткові документи можуть знадобитися
Крім того, в залежності від ситуації можуть знадобитися додаткові документи. Наприклад, якщо житло належить декільком співвласникам, і ніхто з них не перешкоджає його продажу, вони всі мають бути присутні під час укладання угоди. Із собою потрібно мати оригінали і копії паспортів та ідентифікаційних кодів.
У випадку, коли продається лише частка квартири, її першими можуть викупити власники інших частин житла. Якщо вони відмовляються, відмова посвідчується нотаріально, а також продавець нотаріально повідомляє про намір продажу. Крім цього, доведеться звернутися до суду, щоб одержати судове рішення, в якому буде зазначено, хто та якою частиною квартири володіє. Рішення суду, нотаріально завірене сповіщення та відмова інших власників від купівлі частки, що продається, потрібно додати до інших документів.
В іншій ситуації, коли серед власників нерухомості є неповнолітні діти, потрібно додати до пакета документів свідоцтво про народження дитини та її копію. Тут також знадобиться письмовий дозвіл органу опіки (оригінал та копія).
Щоб отримати дозвіл, потрібно надати для органів опіки такі документи:
· заява батьків, що вони обидва згодні на продаж житлової площі;
· технічний паспорт на квартиру (оригінал);
· витяг з Державного реєстру прав та обтяжень, в якому перераховані всі співвласники нерухомості;
· паспорти дорослих, ідентифікаційні коди та свідоцтва про народження для неповнолітніх співвласників;
· свідоцтво про розлучення або смерть чоловіка/дружини (якщо актуально);
· доручення від усіх співвласників на проведення угоди купівлі-продажу, якщо її здійснює довірена особа.
«Неповнолітніх дітей, які не є власниками житла, потрібно виписати із квартири до моменту укладання договору купівлі-продажу. В іншому випадку угода не буде оформлена. Варто зазначити, що виписати неповнолітню дитину можна лише разом із матір’ю або разом із батьком. Також батько має надати свою письмову згоду. Дитину потрібно одразу прописати на нову адресу», – розповідає адвокат.
У ситуації, коли квартира була придбана в шлюбі, для її продажу потрібна нотаріально посвідчена згода чоловіка або дружини. Вона може бути надана як заздалегідь, так і безпосередньо під час угоди.
Винятки:
· квартира набута до шлюбу;
· майно отримане в дар або у спадщину вже після одруження.
Вдівцю або вдові для продажу квартири потрібно мати при собі свідоцтво про смерть чоловіка (дружини) та свідоцтво про набуття спадщини.
Також варто розуміти, що є обставини, за яких продати квартиру не вийде навіть за наявності повного пакета документів, незалежно від статусу СЗЧ.
Серед них:
· арешт або заборона відчуження майна;
· перебування продавця в реєстрі боржників;
· житло неприватизоване;
· житло відноситься до соціального або відомчого;
· співвласник не може бути присутнім на угоді та не може оформити довіреність.
Саме тому юристи радять перед початком збору документів перевірити всі можливі обмеження.
Нагадаємо, раніше veteran.com.ua розповідав, як захисникам отримати безкоштовний капітальний ремонт житла.
Фото: з відкритих джерел