Верховна Рада заборонила мобілізовувати "тяжких" корупціонерів: кого не братимуть до армії та чому

17 червня 2025 року Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №13271-1, який посилює відповідальність за корупційні правопорушення та змінює низку ключових норм у кримінальному, адміністративному й процесуальному законодавстві. Одне з головних нововведень — пряма заборона мобілізації громадян, які обвинувачуються у тяжких та особливо тяжких корупційних злочинах.

Кого тепер не мобілізуватимуть

Законопроєкт доповнює частину 2 статті 4 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" новою нормою:

Збройні сили України, інші військові формування та правоохоронні органи не можуть комплектуватись особами, які обвинувачуються у скоєнні тяжкого або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, якщо кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду.


Читайте також: "єВідновлення" для ветеранів: як захисникам отримати компенсацію за знищене житло

Іншими словами, підозрювані у великій корупції більше не зможуть потрапити до армії. Це рішення спрямоване на запобігання ситуаціям, коли обвинувачені вдаються до мобілізації задля уникнення судового покарання, адже за чинними нормами суд міг зупиняти провадження на період проходження служби.

Що це означає на практиці

За чинною редакцією статті 335 Кримінального процесуального кодексу України, судове провадження зупиняється щодо обвинуваченого, призваного на військову службу під час мобілізації — до моменту його звільнення з лав ЗСУ. Це правило дозволяло підозрюваним у тяжкій корупції фактично заморожувати судові справи, вступаючи до армії.


Однак новий закон передбачає зміну підходу.

Суд не зможе автоматично зупинити провадження, навіть якщо обвинувачений мобілізований.

Зупинка буде дозволена лише у винятковому випадку, якщо суд встановить, що обвинувачений не має змоги брати участь у процесі, навіть дистанційно (через відеозв'язок), і безпосередньо бере участь у бойових діях або заходах оборони країни.

Більше того, навіть якщо раніше провадження було зупинене через мобілізацію, суд може його поновити — за клопотанням сторони або за власною ініціативою — якщо виявиться, що обвинувачений більше не бере безпосередньої участі в обороні й може долучитися до процесу.

Як пояснили у пресслужбі парламенту, ухвалені норми мають забезпечити дієвість антикорупційної системи в умовах воєнного стану, коли мобілізаційна кампанія активно триває. Раніше чиновники, посадовці й навіть бізнесмени, які потрапили під кримінальне переслідування за корупцію, могли уникнути суду, скориставшись правом на мобілізацію. Це не лише дискредитувало саму армію, а й дозволяло зловживати військовим статусом для уникнення правосуддя.

Читайте також: Компенсація за житло: хто з ветеранів-ВПО має право

Які ще зміни несе закон

Крім заборони на мобілізацію для обвинувачених у тяжкій корупції, законопроєкт №13271-1 передбачає низку інших важливих змін:

Зниження порогів відповідальності за недостовірне декларування — як в адміністративному, так і кримінальному порядку.

Зменшення граничної суми активів, за яку настає кримінальна відповідальність за незаконне збагачення.

Уточнення переліку посадових осіб, які підпадають під кримінальну відповідальність.

Розширення повноважень НАБУ та БЕБ щодо підслідності справ.

Оновлення правил щодо зберігання інформації в Реєстрі корупціонерів: встановлюються чіткі строки та критерії для виключення даних.

Підвищення стандартів відповідності європейському законодавству — зокрема, практиці Європейського суду з прав людини та вимогам Європейської конвенції.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, як переселенцям отримати від держави компенсацію за оренду житла.

Фото: з відкритих джерел