У Львові для ветеранів війни організували безкоштовні уроки музики. У просторі «Гомін-центр» вони можуть навчитися грати на різних інструментах – від гітари до акордеона чи рояля. Викладачі наголошують: поранення чи інші обмеження не стають перешкодою для навчання, якщо є бажання опанувати нову справу та займатися творчістю.
Один з тих, хто відвідує уроки – ветеран Павло Марценюк, який на фронті втратив зір. Для навчання він обрав гітару – інструмент, на якому раніше ніколи не грав.
Читайте також: Музика, театр, шахи – у Києві відкрили культурно-мистецький центр для реабілітації ветеранів
Відкрити світ музики
Захисник Павло Марценюк втратив зір через вибух міни неподалік. Це розділило його життя на «до» та «після», але не позбавило бажання пізнавати нове, навчатися та знаходити цікаві хобі. Раніше він вже відкрив для себе кераміку та почав наосліп створювати унікальні вироби. Тепер опановує музичний інструмент, звучання якого найбільше йому подобається в піснях – гітару. Досвіду у музиці у Павла немає, але ані це, ані те, що кожен відпрацьований акорд відгукується болем у руці, не зупиняє учня.
«Раніше гітару я може хіба що десь у руках тримав – з рук у руки передати. Грати – ніколи не грав ні на якому інструменті», – ділиться ветеран.
Чоловік відвідав вже декілька занять і нова справа захопила його.
«Подобається звучання струн, ти в них відчуваєш якісь такі неповторні внутрішні відчуття, що я не знаю, як вам пояснити. А можливо, навіщо пояснювати? Це моє особисте», – говорить захисник.
Читайте також: У Івано-Франківську проводять заняття з аргентинського танго для ветеранів та їхніх дружин - подробиці
Відчувати інструмент через дотик
З Павлом працює викладачка гри на гітарі Анна Зіненко, яка має понад 12 років педагогічного досвіду. Водночас робота з такими учнями стала для неї новим викликом.
«Ці люди вже із сильною дисципліною в першу чергу. Але для них важливо дати чіткий план: «От ми будемо робити це, це, це, ось так от». Тоді не треба буде ще раз нагадувати, як це зробити», – розповідає Анна.
Навчання гри на гітарі для людини без зору має свої особливості. Тому викладачка приділяє велику увагу правильному положенню рук і постановці пальців.
«Якщо правильно поставити положення зап’ястя, ліктя, правильно кут виставити, то пальці будуть навпроти струн. Зрячі люди зазвичай не настільки надають тому значення, бо вони опустили руку: «Ага, я бачу, куди смикнути». І вони більш розслаблені, і вони не так концентруються», – говорить викладачка.
Павло вже поступово починає відчувати інструмент через дотик. У цьому допомагає і досвід життя без зору.
«У мене вже є певний термін за спиною життя незрячого, тобто, вже воно, як вам сказати, інстинктивно, інтуїтивно все пропрацьовується. Два-три рази – і все, м’язова пам’ять тебе туди повертає. Є таке, що ти головою не думаєш, а вже руку опускаєш, щось підіймаєш. І потім такий: «Як так? Як же це?», – розповідає ветеран.
Павло прагне досягти результату, але не менш важливим для нього є сам процес навчання. Він зізнається, що музика стала ще одним способом відчути повноту життя.
«Я люблю це життя і цей світ. Хоч це такий світ здобутків і втрат, народження і смерті, але я його все одно люблю», – говорить ветеран російсько-української війни Павло Марценюк.
Поки що він займається лише у просторі, вивчає музичну теорію та тренує слух. А як тільки у Павла з’явиться власна гітара, він планує почати тренуватися вдома і покращувати свій рівень.
Нагадаємо, програму музичної реабілітації для військових та ветеранів у Львові презентували 30 грудня 2025 року. Проєкт передбачає заняття співом та гру на музичних інструментах, що сприяє відновленню воїнів.
Фото: з відкритих джерел, скріншот з сюжету "Подробиці. Головне"
