Черкащанин Віталій Присяжнюк згадує, як 24 лютого 2022 року прокинувся від телефонного дзвінка. Від батьків він почув, що почалася війна і, не вагаючись, пішов збиратися до військкомату.

Потім була служба на Донеччині, поранення під Бахмутом і повернення додому. Після лікування та реабілітації ветеран вирішив здійснити мрію та відкрити кав’ярню в рідному місті.

Читайте також: Ветеран Сергій Баршацький отримав грант та відкрив суші-бар у Запоріжжі – історія захисника

З перших днів – на захисті України

Віталій розповідає, як долучився до лав ЗСУ – в перші дні повномасштабного вторгнення чоловіки масово приходили до військкоматів та добровільно йшли на фронт.

«Я простояв у черзі до 16:00, щоб потрапити у військкомат. Потім я пробув у роті охорони і мені пощастило потрапити у 72 бригаду імені «Чорних запорожців». Був кулеметником», - говорить ветеран.

Під час одного з боїв під Бахмутом військовий отримав поранення. Йому відірвало руку й уламками посікло ногу.

«Був артилерійський обстріл — летіло все, що тільки є. У тому бою всі залишилися живі, але були поранені. Я пам'ятаю вибух, відкриваю очі, дивлюся, відірвана рука, її зразу відірвало. Шкода годинник, але це поранення не тяжке і не смертельне. Зараз у мене біоелектричний протез, тут контролюються зусилля. Я рухаю мʼязами і імпульс передається на моторчики», - пояснює Віталій.

Читайте також: «Не просто робота, а новий етап життя» - ветеран Андрій Заставний отримав грант та відкрив магазин у Тернополі

Життя стало активнішим

Після отриманого поранення військовий не закрився в собі і розповідає, що життя навпаки стало більш активним та насиченим. Він познайомився з багатьма надихаючими людьми, а японські волонтери допомогли йому з протезуванням.

«Мене захоплюють волонтери з Японії. Після протезування намагаюся допомагати своїм хлопцям», - говорить Віталій.

Фінансову допомогу, яку ветерану надали після поранення, він вирішив вкласти у власний бізнес. Ідея кав’ярні прийшла раптово, і сподобалася усій родині.

«Ми з дітьми дуже любили проводити час на майданчику. А я дуже люблю каву і в мене виникла ідея, чому тут не випити каву. Можна сказати, що мої синочки стали ініціаторами того, що у нас виникла така ідея», - згадує військовий.

Зараз кав'ярня працює вже два з половиною місяці, там продають хотдоги, дитячі товари та солодощі. За цей час у Віталія з’явилися постійні клієнти  - люди заходять на каву перед роботою та в обідню перерву, розповідають, як у них справи, та діляться новинами.

«Я думаю, тут затишно, як для невеличкого вагончика, приємна атмосфера. З дружиною ми вболіваємо та переживаємо за кав’ярню, як за своє дитятко ще одне», - говорить ветеран.

Та найбільше Віталій і його дружина Тетяна радіють, що нарешті можуть бути разом, і спільний бізнес дозволяє їм рідше розлучатися, більше часу проводити з дітьми.

«Гроші — грошима, а дитина, коли виросте, згадає не телефон, а як ми з ним поїхали в ліс стріляти з «воздушки». Я взагалі вважаю, що складнощі виникають у твоїй голові. Поборов їх і просто стаєш та працюєш, і все вдається. Не виходить тільки в того, хто нічого не робить. Хай не з першого разу, але обов’язково вийде», - впевнений ветеран.

Нагадаємо, ветеранка з Маріуполя відкрила кондитерську в Черкасах та чекає на чоловіка з полону.

Фото: Суспільне Черкаси