Взаємодія військовослужбовця з військовою частиною під час лікування: повний порядок дій та важливі нюанси

Після потрапляння військовослужбовця до медичного закладу важливо дотримуватися чіткої взаємодії з командуванням своєї військової частини. Відсутність зв’язку з командиром може розцінюватися як самовільне залишення частини, що призведе до дисциплінарних наслідків. Тому кожен військовий має контролювати кілька ключових аспектів свого лікування та перебування в медзакладі.

Читайте також: Виплати родинам зниклих безвісти та полонених – в Україні почали діяти нові правила

Основні питання, які потрібно контролювати під час лікування

Перш за все, військовослужбовець має постійно інформувати свого командира про перебіг лікування, своє місцезнаходження, дату госпіталізації та очікувану дату виписки. Особливо важливо своєчасно передавати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка готується на підставі звернення до військової частини через систему електронного документообігу. Крім цього, якщо внаслідок інциденту було пошкоджено чи втрачено військове майно, отримане від частини, військовослужбовець повинен оперативно повідомити свого безпосереднього командира та узгодити подальші дії з приводу списання цього майна.

Також необхідно контролювати питання виплат, зокрема додаткової винагороди, що може призначатися в разі отримання травми під час виконання службових обов’язків. Детальну інформацію про порядок виплат можна дізнатися у відповідному розділі інструкцій.

Першочергові дії військовослужбовця після госпіталізації

Після потрапляння до закладу охорони здоров’я слід виконати низку важливих кроків:

Передати лікарю направлення на лікування або первинну медичну карту (форма 100) у разі госпіталізації після евакуації.

Повідомити посадову особу медзакладу про необхідність оформлення довідки про обставини травми. Сам заклад охорони здоров’я направить запит до військової частини через електронну систему документообігу і отримає цю довідку.

Підписати згоду на обробку персональних даних, що забезпечить можливість пересилання медичних документів у системі електронного документообігу. Зразок цієї згоди зазвичай додається до документації медичного закладу.

Усно проінформувати свого командира про місце перебування, дату госпіталізації, відділення, де проходить лікування, а також повідомити про запит довідки про травму. Необхідно уточнити строки отримання цієї довідки, які зазвичай не перевищують 5 днів, якщо травма отримана під час бойових дій. У разі військових дій службове розслідування з приводу травми не є обов’язковим, що регулюється статтею 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Важливо пам’ятати, що військові і цивільні медичні заклади мають вести облік військовослужбовців, що поступили на лікування, і інформувати відповідні військові частини. Однак через можливі перевантаження системи цей процес може мати збої, тому військовий повинен самостійно контролювати комунікацію з командиром.

Особливості перебування у військовому госпіталі

У військовому госпіталі пацієнта ставлять на продовольче забезпечення закладу. Якщо військовослужбовець має продовольчий атестат, його слід передати лікуючому лікарю. Водночас, за чинним законодавством, під час воєнного стану відсутня обов’язковість надання продовольчого атестату у заклади Міністерства оборони України, а у цивільних медзакладах цей документ не потрібен взагалі.

Під час лікування військовослужбовець перебуває під підпорядкуванням керівника медичного закладу. Переміщення за межі госпіталю можливе виключно з дозволу лікуючого лікаря, начальника госпіталю або директора лікарні.

Військовослужбовці України мають право на отримання медичної допомоги не лише у військових медичних закладах, а й у державних, комунальних чи приватних закладах охорони здоров’я. Однак це право регламентується певними правилами та умовами, про які важливо знати кожному.

Лікування у державних або комунальних закладах охорони здоров’я

Якщо у місці проходження служби, навчань чи спеціальних зборів відсутні військово-медичні заклади, спеціалізовані відділення або необхідне медичне обладнання, військовослужбовець має право звернутися до державного чи комунального медичного закладу для лікування за рахунок держави. Для цього необхідне направлення від начальника медичної служби військової частини з підписом командира, як це передбачено чинними нормативними актами.

У разі екстрених ситуацій, наприклад, виклику швидкої допомоги за номером «103», військовослужбовець може без направлення звернутися до будь-якого медичного закладу. У такому випадку він повинен:

  • Інформувати медперсонал про свій статус військовослужбовця;
  • Негайно доповісти своєму безпосередньому командиру про звернення за медичною допомогою;
  • Якщо зв’язок із командуванням неможливий, звернутися до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) або до Військової служби правопорядку ЗСУ (ВСП ЗСУ) для офіційного повідомлення про ситуацію. Військова служба правопорядку передасть інформацію до військової частини. Рекомендується мати при собі медичні документи, що підтверджують звернення.

Лікування у приватних закладах охорони здоров’я

Військовослужбовці мають право також отримати медичну допомогу у приватних клініках за погодженням з командиром військової частини. Важливо враховувати, що послуги у приватному закладі мають бути надані безоплатно (оплачені самим медзакладом або за рахунок Програми медичних гарантій Національної служби здоров’я України), або оплачені особисто військовослужбовцем.

Для оформлення лікування у приватному закладі потрібно:

  • Отримати від клініки гарантійний лист, що підтверджує безкоштовне надання медичних послуг, а також забезпечення умов для перебування, харчування і санітарно-гігієнічного обслуговування;
  • Написати рапорт на командира військової частини із детальним описом ситуації та обставин, додавши до нього гарантійний лист клініки. Якщо послуги оплачуються особисто, до рапорту додається зобов’язання оплатити лікування;
  • Отримати погодження від начальника медичної служби військової частини;
  • Отримати направлення на стаціонарне лікування до приватного закладу за підписом командира військової частини.

Ці процедури регламентуються Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280 зі змінами, а також чинним законодавством про соціальний і правовий захист військовослужбовців.

Лікування військовослужбовців за кордоном

Відповідно до чинного законодавства України військовослужбовці мають право проходити лікування чи реабілітацію за кордоном. Це можливість отримати необхідну медичну допомогу у випадках, коли вона недоступна або неефективна вітчизняними закладами охорони здоров’я.

Читайте також: Пільги для військовополонених та звільнених з полону: як оформити

Порядок оформлення лікування за кордоном має кілька важливих етапів:

1. Консультація з лікуючим лікарем

Спершу військовослужбовець повинен звернутися до свого лікуючого лікаря, щоб визначити, чи відповідає він критеріям для лікування або реабілітації за кордоном. Ці критерії регламентовані наказом Міністерства охорони здоров’я України №574 від 05.04.2022.

2. Направлення на медогляд військово-лікарською комісією (ВЛК)

Якщо пацієнт підпадає під відповідну категорію, він отримує направлення на медичний огляд ВЛК для визначення потреби у тривалому лікуванні за кордоном. Направлення видається:

  • начальником медичного закладу, якщо пацієнт перебуває на стаціонарному лікуванні,
  • командиром військової частини або командиром територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), якщо військовослужбовець перебуває на обліку в ТЦК або в підпорядкуванні військової частини.

3. Підготовка медичних документів

У разі позитивного рішення про лікування за кордоном, лікарня формує пакет необхідних документів:

  • письмова згода військовослужбовця або його законного представника на лікування за кордоном з обробкою персональних даних,
  • дозвіл на передачу медичної інформації іноземним медичним установам,
  • виписка з медичної карти пацієнта,
  • медичний висновок про необхідність направлення на лікування за кордон.

4. Направлення документів до державного органу

Лікарня надсилає сформовані документи до відповідного державного органу сектору безпеки і оборони, де проходить службу військовослужбовець (наприклад, командування Медичних сил ЗСУ, СБУ, Нацгвардії тощо).

5. Розгляд документів і направлення до МОЗ України

Державний орган розглядає подані документи та направляє їх до Міністерства охорони здоров’я України для подальшого опрацювання.

6. Узгодження з іноземною стороною

МОЗ звертається з офіційним запитом до країн Європейського Союзу, які можуть надати відповідне лікування. Після узгодження умов лікування та транспортування, МОЗ направляє підтвердження відповідним військовим і державним структурам України.

7. Організація транспортування та супроводу

Країна, що приймає, бере на себе витрати на транспортування, супровід та перебування військовослужбовця і, за потреби, його супроводжуючої особи. Допустимі супроводжуючі – дружина або чоловік, один із батьків, або одна з дітей, включно з усиновленими.

8. Супровід українською дипломатичною установою за кордоном

Посольство або консульство України забезпечує необхідний супровід військовослужбовця на території іноземної держави в межах своїх повноважень.

9. Повернення в Україну після лікування

Після завершення лікування країна перебування організовує повернення військовослужбовця в Україну. Пацієнту необхідно повідомити про це МОЗ або звернутися до свого лікаря в закордонній клініці з проханням організувати повернення.

Документи, які військовослужбовець отримує після лікування за кордоном:

  • Виписка з медичної карти (виписний епікриз) з підписами лікарів і керівництва медзакладу,
  • Медична книжка,
  • Медичні довідки та результати обстежень,
  • Первинна медична карта (форма 100), якщо її передавали лікарям,

Військова частина надає довідку про обставини травми з підписом командира, а у разі нещасного випадку – копію акту про нещасний випадок.

Військовослужбовець має особисто або з супроводжуючою особою доставити ці документи до військової частини. Якщо ВЛК визнає необхідність відпустки для лікування або непридатність до служби, фізична явка може бути замінена електронним документообігом Міністерства оборони України.