Трохи більше чотирьох років тому Олег Гураль з села Оброшине Львівської області став до лав ЗСУ, підписавши контракт з 80 окремою десантно-штурмовою бригадою. Повномасштабне вторгнення росіян зустрів на Чернігівщині, пізніше брав участь у визволенні Харківщині. Восени 2022 року захисник підірвався на ворожій розтяжці та втратив зір.

Читайте також: «Прокинувся і думав, що я у полоні» – ветеран, який втратив очі, став психологом та створив блог

Однак після лікування, реабілітації та повернення додому сидіти без діла не став. Незламний чоловік пройшов професійні курси та став масажистом.

"24 лютого був шокований"

Повномасштабне вторгнення російських військ для Олега було несподіваним. 24 лютого 2022 року рано-вранці він був шокований почутими вибухами. Але швидко взяв себе у руки, разом з побратимами отримав зброю та необхідні речі і вийшов у деснянські ліси.

Восени того ж року чоловік брав участь у визволенні Харківської області. Вважає, що успіх цієї операції став можливим завдяки неочікуваності для ворожих сил. Перші полонені окупанти тоді боялися навіть звичайної піхоти, а поява львівських десантників мала ще більший ефект: "здавалося, що зараз від серцевого нападу помруть".

За пару місяців, у листопаді, Олег отримав важке поранення, що призвело до втрати зору:

"Сам момент поранення – це підрив на розтяжці, наскільки я розумію, це була російська "лягушка".  Йшов прямо, автомат -  все, як має бути. Йшов на "12 годин",  а дивився на "два",  і боковим зором побачив, як вискакує болванка із землі, - пригадує ветеран. - Я був у тверезій свідомості, з розумною думкою. Першим, що зробив,  - зброю на запобіжник.  І протягом трьох секунд у мене  плавно потемніло в очах, я впав".

"Я не люблю стояти на місці"

Після поранення для Олега розпочався тривалий період лікування та відновлення. За майже два роки він переніс кілька операцій, пройшов реабілітацію. Після повернення додому вирішив рухатися по життю далі:

"Я не люблю стояти на місці. Почали з мамою робити вдома на замовлення пельмені і вареники. То з м’ясом, то капуста, гречка. Люди замовляли дуже багато, і це була наша мініробота вдома".

Читайте також: "Наші вороги – байдужість і бар’єрність" - ветеран Євген Сивопляс провів соціальну акцію в Рівному

Пізніше ветеран пройшов курси у Львівській медичній академії та став масажистом. На цій посаді вже кілька місяців працює  в Реабілітаційному центрі "Галичина" - допомагає військовим з пораненнями. На роботу чоловікові доводиться добиратися автобусом – на зупинку його проводжає мама. А в самому Центрі свій кабінет Олег впізнає на дотик.

"Живу по принципу двох прислів’їв. Перше, латинське, у перекладі значить "перемога потребує підготовки". Тобто, якщо хочеш перемогти – готуйся. А друге – мій девіз по життю – слова відомого українського націоналіста Степана Бандери "Ніщо не зупинить ідею, час якої настав", - ділиться незламний чоловік.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про ветерана Назара Олексюка, який розвиває мережу "мопсоматів" у Львові.

Фото: Суспільне Львів