Після повернення з російського полону цивільні українці найчастіше стикаються з проблемами житла, доступу до медичної допомоги, відновлення документів, отримання офіційного статусу та не мають коштів для базових потреб. Окремими викликами залишаються психологічна реабілітація та потреба у соціальному супроводі.

Про це свідчать результати дослідження «Після полону: з чим стикаються звільнені цивільні», проведеного Фундацією захисту громадянського суспільства Civis Fortis спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Результати дослідження представили 9 червня у Києві під час пресконференції.

Читайте також: Пільги для сімей полонених і зниклих безвісти військових: що потрібно знати

У межах дослідження було проведено три фокус-групові дискусії та 13 глибинних інтерв’ю із 36 звільненими цивільними, а також опитано 25 експертів – представників державних органів, правозахисних, громадських та благодійних організацій, які працюють із постраждалими після полону. Всі фокус-групи та інтервʼю проводились на умовах анонімності.

За словами експерта «Фонду Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Максима Паращевіна, державна система підтримки наразі не забезпечує комплексного супроводу людей після звільнення, зокрема медичного.

«За свідченнями звільнених, вони отримують первинну медичну допомогу на обмежений термін, часто це допомога – у вигляді діагностики та рекомендацій без подальшого лікування. Натомість внаслідок полону і тортур люди часто мають значні проблеми зі здоров'ям і потребують тривалого спеціалізованого лікування та реабілітації, чого наразі не передбачено», – зазначає Максим Паращевін.

Дослідження також показало, що більшість звільнених цивільних не мають власного житла. У багатьох майно залишилося на тимчасово окупованих територіях, тому після повернення люди змушені проживати у тимчасових прихистках, модульних містечках, гуртожитках або орендованому житлі.

«Якщо говорити про те, що держава сьогодні не покриває, то це насамперед житло і стоматологія. Якби не допомога конкретних людей та громадських організацій, мені було б значно важче», – говорить Костянтин Давиденко, який сам із Донеччини і провів у російській неволі в окупованому Криму сім з половиною років.

Відновлення базових документів – паспорта, ідентифікаційного коду чи довідки ВПО – у більшості випадків відбувається швидко. Водночас звільнені цивільні стикаються зі складнощами під час відновлення дипломів, підтвердження трудового стажу, пенсійних та інших документів.

Читайте також: В Україні презентували «Дорожню карту» для цивільних, які перебували в полоні або вважалися зниклими безвісти

Окремою проблемою залишається отримання статусу особи, позбавленої особистої свободи внаслідок збройної агресії РФ.

«Для отримання такого статусу потрібні документальні підтвердження перебування у незаконному утриманні, яких люди часто не мають. Станом на 2025 рік, близько третини опитаних у дослідженні не змогли отримати цей статус саме з цієї причини», – говорить Максим Паращевін.

Найскладніше підтвердити факт незаконного ув’язнення людям, які повернулися самостійно, поза офіційними обмінами. Через це вони не можуть отримати державні гарантії та виплати.

«Я сподівалася, що після повернення мені пояснять, на яку допомогу я маю право і як її отримати. Але натомість довелося самій розбиратися з документами та доводити пережите», – каже звільнена з полону Олена Ягупова, мешканка Запорізької області, яка після самостійного повернення домагалася офіційного визнання факту незаконного утримання та трудового рабства.

Фінансові потреби виникають у людей одразу після звільнення, однак державна допомога надходить із затримкою. Крім того, розмір одноразової виплати у 100 тисяч гривень не переглядався з 2018 року і, на думку учасників дослідження, уже не відповідає реальним потребам людей після полону.

Більшість опитаних потребують тривалої психологічної підтримки. Водночас експерти відзначають нестачу фахівців, підготовлених до роботи з людьми, які пережили полон.

Читайте також: Військовий потрапив у полон: що робити родинам та куди звертатися

Окремим висновком дослідження стала потреба у довгостроковій соціальній реінтеграції звільнених цивільних. Після повернення люди часто потребують допомоги з оформленням документів, отриманням медичних та соціальних послуг, пошуком житла і поверненням до самостійного життя. Водночас нинішня система не має достатньої кількості підготовлених соціальних працівників, а індивідуальний супровід звільнених фактично відсутній.

Анастасія Одінцова, правова аналітикиня Civis Fortis, наголошує, що звільнені цивільні потребують не разової допомоги, а довгострокового та системного супроводу. За її словами, опитані під час дослідження експерти рекомендують розвивати спеціалізовані програми медичної та психологічної реабілітації, створювати механізми тимчасового житлового забезпечення, спрощувати процедури отримання статусу та посилювати міжвідомчу координацію.

Нагадаємо, раніше veteran.com.ua розповідав, як відновлюються військові після полону.

Фото: Фундація захисту громадянського суспільства Civis Fortis