До 24 лютого 2022 року Микола Романюк працював старшим зміни охорони на одному з підприємств у Луцьку,  а раніше до цього 14 років займався бізнесом. На початку повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист Батьківщини: пройшов важкі бої на Донеччині, а  2023 року звільнився за сімейними обставинами та через проблеми зі здоров’ям.

Тривалі місяці чоловік присвятив лікуванню – переніс кілька операцій і досі проходить реабілітацію. Проте завдяки сильному та впертому характеру, а також невмінню всидіти на місці, не просто не опустив руки, але й вирішив повернутися до підприємницької діяльності. Заручившись підтримкою сестри Марини та її чоловіка Антона, заснував виробництво крафтових українських шоперів "Чаруня".

Читайте також: "Бачила війну в очах чоловіка" - дружина ветерана Олена Іськова-Миклащук створила бренд одягу

Наприкінці 2024 року Микола виграв грант від Українського ветеранського фонду "Варто 11.0". Про свій шлях та розвиток власної справи чоловік розповів veteran.com.ua.

З Луцька – в справжнє пекло на Донбасі

Про війну Микола розповідає неохоче, адже там "суцільний хаос, Мордор та немає ніякого світла". Однак пригадує, що на початку повномасштабного вторгнення мобілізувався добровільно, так ще й не з першого разу – навіть довелося підключити "старі зв’язки".

Служив у складі 2-го батальйону К2 54-тої окремої механізованої бригади імені Івана Мазепи та одразу потрапив на найгарячіші напрямки. Чоловік пройшов бої в районах Красногорівки, Мар’їнки, Солодкого на Донеччині. Отримав численні контузії та заробив серйозні проблеми зі здоров’ям: сьогодні має інвалідність 2 групи.

У 2023 році Микола повернувся в Луцьк. Тривалий час лікувався та навіть був прикутий до ліжка – той період називає найтяжчим у житті.

"Однак я ж впертий! Тож як з’явилася можливість, пішов на реабілітацію, потрошки повернувся до спортивних занять (у минулому я був спортсменом). Потім звернувся у Ветеранський простір та почав підтримувати інших захисників, допомагати скаліченим ветеранам, - ділиться чоловік. – Хто побував на "нулі", той вже не буде таким, як раніше. Я вважаю, що війна  - постійний адреналін, як наркотик. І від цього треба лікуватися, позбуватися".

                                                                   Микола (праворуч) з побратимом 

Читайте також: Ветеран Денис Мостович відкрив ковальську майстерню – він створює мечі вікінгів та самурайські катани

Повернувшись до цивільного життя, Микола зіткнувся з певними проблемами – зокрема, у пошуках роботи. Потенційні роботодавці відмовляли, посилаючись на "загострене відчуття справедливості" серед ветеранів. Розуміючи, що змінити ситуацію можна лише самотужки, чоловік вирішив повернутися до підприємництва. Разом з сестрою Мариною та її чоловіком Антоном заснував виробництво шоперів в українському стилі – "Чаруня" (Charunya). А ще став розробляти різні проєкти й своїм побратимам.

Шопер з українськими мотивами – справжній оберіг

"Після мого повернення з війни Марина показала свої перші шопери – і мені дуже сподобався орнамент. Ще зі школи я люблю українську символіку, руни, нашу історію. І тоді я запропонував розвивати цей напрямок як ветеранський бізнес, хоч він і доволі важкий, - розповідає підприємець. – Це суто український продукт, так би мовити, не для всіх. Та рано чи пізно він знайде свого покупця".

В основі концепції бренду – поєднання української естетики з буденними речами, наближення національних рушників до сучасного стилю. Кожний шопер  - унікальний, має елементи нашої символіки та створюється з рушникового полотна і сучасних тканин (джинсу, вельвету та навіть військового пікселя).

Цікава й сама назва бренду. Як наголошує сестра ветерана Марина на сторінках підприємства у соцмережах, його вибір не був випадковим. Чаруня – старовинне жіноче ім’я, що має значення "та, хто має чари". Тож найменування не тільки є милозвучним та оригінальним, але й ще більше посилює українську автентику у виробах. Так шопер стає справжнім оберегом, наповненим глибиною традицій, а не просто стильним аксесуаром.

Щоб запустити власну справу, Микола подав заявку на грант у рамках програми "єРобота". Фінансову підтримку йому надали, однак коштів виявилося замало, щоб придбати все необхідне обладнання та закрити повний цикл виробництва. Тож чоловік вирішив взяти участь у програмі "Варто 11.0" від Українського ветеранського фонду – і наприкінці 2024 року став одним з переможців.

"Купляти обладнання частинами я не бачив сенсу. Одне буде тягнути інше, тут третє може зламатися, четверте треба полагодити.. Тож я прагнув забезпечити одразу весь цикл виробництва. Грантові кошти ми плануємо в основному витратити на обладнання та оплату рекламних послуг. Наразі ми на самому початку, тож у бізнес треба багато вкладати – тоді він пізніше буде приносити результат", - каже Микола Романюк.

Читайте також:  "Не хотів передати сину війну у спадок" – після ампутації ноги Євгеній Шваб опановує психологію та виступає на подіумі

В асортименті "Чаруні" на сьогодні  - шопери трьох розмірів, створені з різних тканин та з різними українськими орнаментами. Частину з них можна придбати одразу – онлайн на сторінці виробництва в соцмережі або фізично в Луцьку.

У ході бесіди ветеран-підприємець не раз підкреслює, що його справа знаходиться на самому старті. Тож попереду  -  чимало роботи. Так само багато й ідей для розвитку та розширення виробництва – проте їх Микола поки що тримає в таємниці.

Нагадаємо, вже завтра, 18 січня, в Луцьку відбудеться перший ярмарок ветеранського бізнесу. У заході візьмуть участь захисники та захисниці з Волині, які представлять свої вироби та послуги. Серед них буде й "Чаруня".

Фото: з архіву Миколи Романюка, "Чаруня"/Instagram