Одне з найважливіших завдань ветерана після повернення до цивільного життя – відновлення професійної діяльності. Згідно із законодавством, працівник, який звільнився з військової служби, має право вийти на своє попереднє місце роботи. Проте важливо знати, які документи потрібно зібрати, скільки часу дається для виходу на роботу та які трудові права гарантує закон захиснику.

На всі ці питання відповіли експерти «Юридичного порадника для ВПО».

Читайте також: Втрата військового квитка і робота: чи можна працевлаштуватися з електронним документом

Після звільнення – до ТЦК

Правознавці розповідають, що закінченням військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Після звільнення ветерани зобов’язані протягом п’яти календарних днів прибути до ТЦК та СП для взяття на військовий облік (за наявності підстав може також бути прийнято рішення про виключення з військового обліку).

«На період, необхідний для постановки на військовий облік, за працівником зберігаються не тільки місце роботи, займана посада, а й середній заробіток. З огляду на це, рекомендуємо завчасно повідомити роботодавця про необхідність виконати зазначений обов’язок», - наголошують експерти «Юридичного порадника для ВПО».

Читайте також: Доступно 14 тис. вакансій – як шукати роботу на платформі «Кар’єра ветерана»

Які документи необхідні

Для відновлення на попередньому місці роботи працівник повинен надати військово-обліковий документ (військовий квиток).

Якщо такого документа немає, можна пред’явити:

- Довідку про проходження військової служби, видану ТЦК та СП або військовою частиною;

- Витяг з наказу про виключення з особового складу.

Читайте також: Чому ветерани стикаються з труднощами під час пошуку роботи – результати дослідження

Вихід на роботу: терміни та права 

Закон не визначає чіткий строк виходу на роботу, але рекомендується робити це якнайшвидше, оскільки після припинення служби гарантії збереження місця роботи більше не діють. У разі безпідставної відсутності на робочому місці така поведінка може бути розцінена як прогул.

Проте ветерани можуть не приступати відразу до роботи, а натомість – скористатися правом на відпустку. Головне – одразу вийти на зв’язок із роботодавцем.

Зокрема, працівники мають право на:

- щорічну відпустку в зручний час (якщо залишилися невикористані дні);

- відпустку без збереження заробітної плати, якщо працівник є особою з інвалідністю (зокрема внаслідок війни) тривалістю:

· 30 календарних днів щорічно – для осіб з інвалідністю 3 групи;

· 60 календарних днів щорічно – для осіб з інвалідністю 1 та 2 групи;

- відпустку без збереження заробітної плати на термін до 30 календарних днів на рік (а у період воєнного стану – будь-якої тривалості) – за домовленістю з роботодавцем.

Щоб скористатися правом на відпустку, необхідно подати роботодавцю відповідну заяву.

Читайте також: Менеджери, інженери, інспектори з паркування – ветерани у Києві можуть шукати роботу на Порталі послуг

Як діяти, якщо не бажаєте повертатися до роботи

Якщо ветеран більше не бажає працювати на попередній роботі, потрібно повідомити про це роботодавця, написавши заяву про звільнення за власним бажанням.

«Якщо ви маєте безстроковий трудовий договір, закон передбачає обов’язок відпрацювати 14 днів. Однак, якщо причини звільнення пов’язані з неможливістю продовжувати роботу, зокрема за станом здоров’я, то роботодавець повинен звільнити працівника у строк, у який останній просить», - зазначають юристи.

Для власників строкових договорів розірвання можливе за станом здоров’я, який перешкоджає виконанню роботи або неможливістю продовжувати роботу з інших поважних причин, а також за угодою сторін у будь-який момент.

Нагадаємо, ветеранам у Києві компенсують витрати на навчання та допомагають знайти роботу.

Фото: з відкритих джерел