Бронювання військовозобов’язаних працівників в Україні можливе лише за дотримання чітко визначених умов. Йдеться не лише про статус підприємства як критично важливого, а й про фінансові показники – насамперед рівень заробітної плати. Саме цей критерій для багатьох може стати вирішальним уже з початку наступного року.
Річ у тім, що з 1 січня 2026 року очікується підвищення мінімальної заробітної плати, а це автоматично тягне за собою зміну порогу доходу, необхідного для бронювання працівника. Відповідно, частина чоловіків може втратити бронювання, якщо їхня офіційна зарплата не відповідатиме оновленим вимогам.
Читайте також: Нові правила бронювання з 4 грудня: кого тепер можуть не мобілізувати
Зарплата для бронювання: що зміниться з 1 січня
Порядок та умови бронювання визначені постановою Кабінету Міністрів №76. Один із ключових критеріїв – розмір нарахованої заробітної плати конкретному працівнику. Вона має становити не менше ніж 2,5 мінімальної зарплати.
У 2025 році мінімальна зарплата становила 8 тис. грн, отже підприємства могли бронювати працівників із доходом від 20 тис. грн на місяць. Водночас у проєкті бюджету на 2026 рік закладено зростання «мінімалки» на 9% – до 8 647 грн. Це означає, що новий мінімальний поріг для бронювання зросте до 21 617,50 грн на місяць.
Читайте також: Миттєве скасування бронювання: що змінюється насправді
Кого не стосується підвищений зарплатний поріг
Вимога щодо зарплати на рівні 2,5 мінімальної не є універсальною. Постанова чітко визначає перелік підприємств та організацій, для яких цей критерій не застосовується.
Зокрема, підвищений поріг не поширюється на:
· державні та комунальні підприємства, установи й організації;
· господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 % акцій (часток) належать державі або які перебувають у комунальній власності, та господарські товариства, більше 50 % акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100 %;
· резидентів Дія City;
· юридичні особи – релігійні організації;
· працівників суб’єктів господарювання – виробників електричної та теплової енергії, до складу яких входять виробничі (генеруючі) потужності, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії Російської Федерації;
· підприємства, що обслуговують об’єкти, внесені до секторального переліку об’єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення;
· працівників операторів газорозподільних систем, визначених наказом таких операторів, які виконують аварійно-відновлювальні роботи газорозподільних систем у складі аварійних бригад, здійснюють запобіжні заходи для безаварійної експлуатації систем газопостачання;
· нафтопереробні підприємства, у статутному капіталі яких більше 25 % акцій (часток) належать державі, які визначені Міненерго критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
· працівників юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, які здійснюють охорону об’єктів паливно-енергетичного комплексу і засновником, учасником (акціонером) яких є господарські товариства, у статутному капіталі яких 100 % акцій (часток) прямо чи опосередковано належать державі.
Для працівників таких структур застосовуються інші підходи до оцінки зарплатних показників.
Читайте також: Продовження бронювання у 2026 році: чи є обов’язковим проходження ВЛК
Середня зарплата по підприємству – ще один важливий критерій
Окрім індивідуальної зарплати працівника, законодавство встановлює вимоги й до середньої заробітної плати по підприємству. І тут знову діє поділ на дві категорії.
Для підприємств і організацій, які входять до переліку винятків, наведеного вище, середня зарплата за останній календарний місяць має бути не нижчою за середню зарплату в регіоні за IV квартал 2021 року (за даними Держстату). Цей показник підтверджується відповідною довідкою.
Натомість, для всіх інших підприємств, установ і організацій діє інша норма: середня зарплата має становити не менше мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5 (21 617,50 грн на місяць).
Таким чином, у новому році ризик втрати бронювання насамперед стосується працівників приватного сектору з нижчим рівнем офіційної оплати праці. Для роботодавців це означає необхідність або перегляду зарплат, або втрати частини заброньованого персоналу.
Нагадаємо, раніше veteran.com.ua розповідав, як змінити дійсне бронювання на іншу відстрочку.
Фото: з відкритих джерел