Автосправою вінничанин Ярослав Павлик почав займатися ще в 2016 році. Однак, коли розпочалося повномасштабне вторгнення російської армії, залишив власну справу на дружину та пішов захищати Батьківщину. На фронті був більше двох років, внаслідок обстрілу втратив руку, а повернувшись додому, знову зайнявся бізнесом.

Сьогодні на СТО ветерана працюють троє людей, які можуть відремонтувати до чотирьох авто за день, дві з яких обов’язково мають бути військовими. Про поранення, повернення до цивільного життя та психологічне відновлення через бізнес чоловік розповів в інтерв’ю "Суспільному".

Читайте також: "Колись авто на нашій резині підніметься на Говерлу" - ветеран Ернест Лобанов розвиває бізнес із "запечення" шин у Харкові

"Ліг на хірургічний стіл і зрозумів, що руку я втратив"

Коли почалася велика війна, Ярослав, не вагаючись, став на захист України. Разом з більшою частиною колективу свого бізнесу – станції технічного обслуговування автомобілів та магазину автозапчастин – пішов до військкомату. Так чоловік став добровольцем 171 батальйону Територіальної оборони.

На війні  був два роки та три місяці. Спочатку служив на Придністровському напрямку, пізніше – на Донеччині, під Вугледаром. Восени 2022 року зазнав важкого поранення – під час евакуації поранених.

"12 листопада вже при виході  - буквально рукою подати – мене "дістав" снайпер. Я наклав турнікет, але почалися сильні обстріли – мінометні, "Градом" нас накрили, потім  - фосфором. Ми дуже довго полем виповзали, шість годин. І я вже розумів, що рука в мене вмерла. Тож, коли привезли в польовий госпіталь, я був у свідомості, ліг на хірургічний стіл та зрозумів, що руку я втратив", - пригадує ветеран.

Після поранення чоловік проходив тривале лікування та курс реабілітації. Шість місяців відновлювався в Україні, зокрема проходив підготовку до протезування у Вінниці. А потім вирушив до США, де провів три місяці та отримав штучну кінцівку.

Вже з протезом повернувся на фронт – служив на півночі країни,  згодом – шість місяців на Донеччині. Після боїв на Авдіївському напрямку прийняв рішення звільнитися з армії та повернутися додому.

Автобізнес – не тільки підприємництво, але й волонтерство

Поки Ярослав мужньо захищав Батьківщину, віддаючи за рідну землю здоров’я, його дружина Ольга "тримала фронт" у бізнесі. На початку повномасштабного вторгнення жінка виїхала до села, але швидко повернулася та взяла на себе керування станцією техобслуговування й магазином автозапчастин. Розповідає, що перші місяці 2022 року були нелегкими – працювали удвох лише з одним з працівників із колишнього колективу.

Читайте також: Захоплювався авто з дитинства: ветеран Олександр Захаров відкрив шиномонтаж на грантові кошти

Однак, попри всі складнощі, жінці вдалося зберегти бізнес. А після звільнення з військової служби до улюбленої справи повернувся й Ярослав. З того часу вже минув рік: зараз на СТО працюють чотири пости, два з яких постійно обслуговують автівки захисників.

"Машини приїжджають у жахливому стані, іноді на евакуаторі, розібрані. Ми все збираємо, відновлюємо і відправляємо назад на фронт. Найчастіше це військові з нашої області — приїздять у відпустку і одразу до нас, щоб встигнути полагодити техніку",  - ділиться ветеран.

Для воїнів у нього особливі умови: жодної націнки, а всі запчастини пропонуються виключно за собівартістю. А для самого Ярослава власна справа та волонтерство стали своєрідною психологічною реабілітацією після фронту. Так його дні були наповнені, а він сам почувався потрібним суспільству та відновлювався морально. Тож, спираючись на цей досвід, й іншим ветеранам та ветеранкам радить знайти справу до душі та в жодному разі не здаватися.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про ветерана Михайла Адамовича, який відкрив у Івано-Франківську сервіс з оренди електроавтомобілів.

Фото: "Суспільне Вінниця"