Більше десяти років життя Олександр Іванько присвятив військовій справі. В армії – з 2012-го, незадовго до повномасштабної війни брав участь у миротворчій місії ООН у Демократичній Республіці Конго. А повернувшись в Україну, виконував завдання на різних напрямках, зокрема, в Чорнобаївці.

Однак через певний час чоловікові довелося піти зі служби через важке поранення та втрату ноги. На протезування та реабілітацію він потрапив до Всеукраїнського центру воєнної травми Superhumans Center, де для чоловіка почалося "нове життя". Яке саме та що допомогло відновитися, розповіли на сторінці закладу в соцмережі Facebook.

Читайте також: "Коли ми співаємо, ми живемо" - вокальна тренерка з Києва створила ветеранський гурт

Пропозиція отримати сучасний протез – "як манна небесна"

Олександр  - авіаційний інженер та капітан армійської авіації у відставці, десять років провів у небі. На початку повномасштабної війни повернувся з миротворчої місії в Україну та приступив до виконання "робочих" завдань. Важке поранення отримав "на точці" – гвинтокрил уразила ворожа ракета Х-59...

Із гумором чоловік пригадує, що перше, про що подумав після травми та ампутації ноги, був "автомат". Але мав на увазі не зброю, а автоматичну коробку передав в авто – він надає перевагу механічній. Після стабілізації стану переніс п’ять операцій, а на протезування та реабілітацію його направили в Центр Superhumans.

Спочатку ветеран отримав "механічне коліно" та проходив на ньому близько року. А згодом Олександра забезпечили сучасник електронним протезом, і ходити стало набагато легше та зручніше. Чоловік розповідає, що така штучна кінцівка дозволяє спокійно спускатися сходами, у потрібних моментах пригальмовує рух, блокується. Єдиний мінус, про який Олександр каже з посмішкою, - "тепер я став залежним від електрики".

"Перевзутися" ветерану допомогли партнери Центру  - компанія Plarium Ukraine , що займається розробкою мобільних та комп’ютерних ігор. Чоловік пригадує, що пропозиція отримати електронне коліно стала для нього несподіваною, буквально "як манна небесна".

"Мені кажуть – ми тебе ставимо на коліно, і в цей же вечір я дізнався, що мені допоміг "Пларіум". З ними  я знайомий ще з древніх часів, коли була гра "Правила війни", ще граю в "Мех арена" – інколи донька менша бере телефон та роботами ганяє там. Мені стало приємно, що я знаю їх, а тепер і вони знають мене", - каже він.

"Поранення – це не кінець життя"

Під час реабілітації у Superhumans Олександр відкрив для себе світ музики – і як захоплення, і як спосіб відновитися. Чоловік долучився до терапевтичного гурту Центру Victory Beats на позиції бас-гітариста, а ще створює сети як діджей.

Читайте також: "Хочу, щоб Україна їх почула": захисник Маріуполя Владислав Каретник у полоні написав 16 пісень

"Відкрив музику для себе: виявляється в мене є слух! Хоча до війни я ніколи музичні інструменти в руках не тримав, - ділиться ветеран. -  Це нове коло спілкування, нові задачі, це цікаво це азарт. Наприклад, одна справа  - написати сет, а інша  - з ним виступити".

І з азартом у нього, очевидно, проблем немає. Олександр Іванько вже виступав зі власними сетарами, разом із Сергієм Жаданом, на розігріві у МОНАТІКА та OTOY. А нещодавно зіграв сет з українською етномузикою перед молодшим сином британського короля Чарльза III,  принцом Гаррі, коли той відвідував нашу країну. Крім того, чоловік займається бізнесом – відкрив онлайн-магазин з товарами для медитації і духовних практик.

"Якщо відкриваються нові можливості, ними не треба нехтувати, закриватися в собі. Поранення – це не кінець життя, тому в жодному разі не можна зупинятися та обертатися назад",  - впевнений ветеран.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, як ветеран Валентин Олексієнко створює картини за допомогою крісла колісного.

Фото: з відкритих джерел