Тривалий час до великої війни 36-річний Микола Марковський працював за кордоном на будівництві. До лав захисників приєднався ще до повномасштабного вторгнення російської армії. У день поранення чоловік мав їхати додому на Львівщину, щоб потрапити на пологи до дружини. Проте постріл з ворожого танку змінив його плани…

Читайте також: "Довелося обирати – або я, або нога": після ампутації ветеран Юрій Фурик викладає гімнастику і тренує військових

Внаслідок поранення Миколі загрожувала повна втрата зору на одне око, проте лікарям вдалося його зберегти. Як відновлюється ветеран та які прогнози дають медики, розповіли на Facebook-сторінці Національного реабілітаційного центру UNBROKEN.

"Я знав, що щось буде"

Чоловік повернувся в Україну за місяць до повномасштабної війни. Пригадує, що тоді відчував, що "щось буде". Долучився до 214-го окремого спеціального батальйону OPFOR та пішов воювати. На той час в армії вже служили двоє його братів, тож мотивації в Миколи вистачало.

За час служби встиг побувати на кількох гарячих напрямках. А поранення отримав наприкінці вересня 2024 року в районі Костянтинівки Донецької області. У той день ветеран мав їхати додому  - вже маючи двох синів, дуже хотів потрапити на пологи до дружини  та побачити народження донечки. Однак плани зламав постріл з ворожого танку.

Тоді Микола з командиром підвозили побратимам боєприпаси, коли в їхню автівку стався приліт. Чоловік одразу втратив свідомість, а прийшов до тями від того, що його руки та обличчя горіли. Захисник побачив загиблого командира, вибрався через люк та пішов до точки евакуації. Долати самотужки довелося кілька кілометрів.

"Побратими все питали, як я вижив та ще й з ногами залишився. Бо у тому випадку виживання дорівнює нулю", - пригадує оборонець. Батьком втретє він став через два дні після поранення.

Захисник міг повністю втратити зір на одне око

Пораненого чоловіка лікували у різних шпиталях, а на одинадцятий день привезли в Центр UNBROKEN, що на Львівщині. Поступив ветеран з тріщинами в грудній клітці, розривом барабанної перетинки та осколками ворожого снаряду в оці. З останнім була найгірша ситуація - чоловікові загрожувала повна втрата зору.

Читайте також: "Прагнемо заразити ідеєю вдячності свідомих людей" - ветеран Євген Сивопляс провів соціальні акції у Вінниці

Не допустити такого розвитку ситуації та повернути Миколі можливість бачити взялися офтальмологи Центру. Вони провели операцію, під час якої забрали роздроблений кришталик з пошкодженим склистим тілом.

"Внаслідок поранення було знищено ряд тканин ока і відновити все це було вкрай важко. До того ж у пацієнта було ще й багато швів, які йому наклали раніше і які теж ускладнювали процес. Це була дуже ювелірна і делікатна робота нашої команди. І нам вдалося успішно виконати це надскладне втручання", - розповідає офтальмолог Оксана Король.

Наразі чоловік бачить вже краще, а лікарі дають позитивний прогноз щодо повного відновлення зору. Проте попереду на Миколу очікує ще пластика райдужки: під час операції фахівці мають повернути попередній розмір та форму зіниці.

А поки чоловік встиг познайомитися та добре роздивитися свою маленьку донечку Мілану. Більш того – охрестити її: за хресного батька дівчинки взяв побратима з батальйону, Олега Лутчина.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, як ветеран Іван Павліш вирощує екзотичний батат на Львівщині.

Фото: UNBROKEN