Десять років тому Іван Павліш працював у сфері юриспруденції на Львівщині та навіть не задумувався ані про сільське господарство, ані про військову службу. Однак збройна агресія РФ змінила його погляди на життя: у 2015 році чоловік вперше долучився до лав захисників, а в 2022-му – знову став на захист Батьківщини.
У 2018 році ветеран засіяв перші гектари власної землі – і з цього почався його шлях у фермерстві. Вже після повномасштабного вторгнення росіян почав вирощувати у промислових масштабах екологічний батат та назвав свій проєкт "Бататко".
Читайте також: "Все почалося з малини" - військовий Василь Мартюк створив найбільший ягідний кооператив в Україні та відкрив "Сокарню"
Як вдається поєднувати військову службу з сільським господарством, з якими труднощами стикається та про що мріє, чоловік розповів в інтерв’ю veteran.com.ua.
"Спочатку я не мав великих амбіцій у сільському господарстві"
Коли почалася перша фаза російської агресії, Іван працював помічником судді та був впевнений, що саме з юриспруденцією буде пов’язане все його життя. Однак, коли на Донбасі вже "стартували" бої, стояти осторонь не зміг. Спочатку займався волонтерською діяльністю, а в 2015-му мобілізувався: службу ніс у 53-тій окремій механізованій бригаді та через 14 місяців звільнився.
"Тоді я думав, що це будуть мої останні "пригоди" у ЗСУ і що на службу більше ніколи повертатися не доведеться. Однак доля вирішила інакше. 24 лютого 2022 року я вивіз родину зі Львова у село, а наступного дня вже був у військкоматі та мав посаду в своїй новій бригаді, - розповідає чоловік. – Наразі служу в армійській авіації, виконую різні завдання, пов’язані із безпілотними системами".
Демобілізувавшись у 2016 році, Іван продовжив працювати в сфері юриспруденції, проєктного менеджменту, а паралельно з тим шукав варіанти пасивного доходу. Як учасник бойових дій, мав право приватизувати земельну ділянку площею в два гектари. Коли почав займатися цією справою, в нагоді стали знання юриста, адже реалізувати право довелося через суд. Все ж йому вдалося домогтися справедливого рішення, а згодом – ще й придбати корпоративні права вже створеного фермерського господарства.
"Тоді у мене ще не було великих амбіцій в сільському господарстві, але станом на 2018 рік я мав фактично 22 гектари, які почав активно засіювати, - ділиться чоловік. – Однак згодом ще добрав трохи землі в оренду і сьогодні маю вже близько 40 гектарів в обробітку".
Новим поштовхом для розвитку господарства став 2022 рік. Тоді Український ветеранський фонд вперше оголосив конкурс грантів на створення та розвиток бізнесу. Маючи військову вислугу в сфері аеророзвідки, безпілотних систем, захисник подав заявку на закупівлю агродрона, що оприскує земельні посіви. Тоді її схвалили, і в чоловіка з’явився перший "льотний" екіпаж. Вдруге аналогічний конкурс виграв у 2024 році – навесні матиме вже повністю укомплектовані два екіпажі агродронів.
"Бататко – це батат + татко"
"Мені завжди було цікаво виростити якусь незвичну культуру біля хати, тож у теплиці ми з дружиною садили дайкон, манго, авокадо, помело. А одного разу спробували й батат – і все вийшло. У грудні 2021 року у нас народився син, і коли ми почали вводити прикорм, то дали скуштувати цей овоч. Йому дуже засмакувало, а в нас з'явилася ідея для масштабування бізнесу", - розповідає військовий-фермер.
Читайте також: Лавандове поле, садиба для туристів та крафтове варення – як родина ветерана Андрія Качмара веде бізнес на хуторі
Тоді подружжя вирішило, що їхньою "крутою цільовою аудиторією" можуть стати молоді батьки, які дбають про здорове харчування маляток та старших дітей. Адже батат - сам по собі корисний овоч, а в господарстві Павлішів вирощується виключно в екологічний спосіб (без використання пестицидів, мінеральних добрив і т.д.).
До речі, на основного натхненника створення "Бататка" вказує й логотип – дві бульбини: "татко-бататко" і "син-бататик". Торгова марка вже зареєстрована в Україні, а наступного року Іван планує запустити органічну сертифікацію продукції:
"Це довготривалий процес, але все ж хочемо запустити його. Фактично овоч вирощується в органічний спосіб, а відповідних документів поки немає. Думаю, сертифікація займе до трьох років".
У 2022 році чоловікові не вдалося організувати вирощування батату у своєму господарстві, адже час був дуже нестабільний, і сам захисник постійно їздив на ротації. Однак з 2023 року він знайшов рішення, як поєднувати сільське господарство з військовою службою, до того ж вести справи допомагають дружина та батьки.
Вирощування батату – окрема агротехнологія
Батат не зустрінеш на столі кожного українця, як, наприклад, картоплю, моркву чи буряк. Досі цей овоч відноситься до екзотичних, а виростити його в кліматичних умовах нашої країни непросто. Іван каже, що найлегше це робити у південних регіонах, однак через повномасштабне вторгнення росіян наразі це неможливо. Проте, якщо докласти зусиль та експериментувати із сортами, то гарний врожай можна отримати й на Львівщині.
"Це зовсім нова агротехнологія, яка суттєво відрізняється від того, що в нас вирощується. Батат, хоч і схожий на картоплю, однак зовсім інакше розмножується. Спочатку треба тримати в теплиці, проростити саджанці, зробити гряду, затягнути агроволокном, під нього посадити саджанці, далі інтенсивно поливати, а вже наприкінці викопувати та закласти на просушування. Тобто, це трудовитратний процес", - ділиться секретами чоловік.
На 2024 рік Павліші закладали три види батату, однак успішно виростити вдалося лише два - "LA" (помаранчевий) та "мурасакі" (кремовий). Овоч продають українцям на своїх сторінках у соцмережах, через локальні крафтові магазини, а також поставляють у мережі львівських ресторанів. Крім того, їм вдалося зібрати урожай сої з 40 гектарів господарства.
Нещодавно на коробки "Бататка" Іван почав наносити особливе брендування - "Створено захисниками". Це лого розроблене Українським ветеранським фондом для маркування продукції захисників і захисниць, щоб привернути до них увагу та популяризувати у суспільстві.
Читайте також: "Міцна підтримка, як на полі бою" - ветеран Артур Войтюк розповів про важливість проєкту "Створено захисниками"
Щодо планів на майбутнє, то наступного року захисник хоче збільшити площу своєї та протестувати нові сорти батату. Чоловік горить справою та має чимало ідей щодо масштабування – зокрема, запустити переробку овочу. Проте втілити їх у життя заважає війна з росією:
"З батату можна робити борошно, хелсі-чіпси та інші цікаві продукти. Однак поки я не повернуся, це питання буде відкладатися. Адже просто вирощувати його в дистанційному режимі – вже ризик, то що тоді говорити про переробку. Тож я мрію про нашу Перемогу – щоб бути вдома та мати можливість повноцінно працювати", - відверто каже Іван Павліш.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про Миколу Островського, який отримав грант та вирощує свиней екзотичних порід на "Ветеранському ранчо".
Фото: "Бататко"/соцмережі