З ветераном російсько-української війни Євгеном Сивоплясом veteran.com.ua  познайомився наприкінці вересня. Тоді чоловік проводив соціальну акцію у центрі Рівного з метою підвищення культури ставлення до захисників і захисниць. Військовий на протезі стояв біля одного з торгівельних центрів з двосторонньою табличкою з написами "Поклади собі руку на серце і посміхнись" та "Не відвертай обличчя, я  - не чудовисько".

Читайте також: "Людина після служби – не сміття": майбутній "Холостяк" Олександр Будько розповів про життя ветеранів з інвалідністю

За останні два місяці з вуличними акціями та соціальними активностями Євген побував ще в кількох українських містах. Які отримав результати, чи змінюється ставлення суспільства до ветеранів та як планує вплинути на ситуацію, чоловік розповів нашому сайту.

"Про жест вдячності ветеранам вже мають знати до 70% людей"

Луцьк, Рівне, Львів, Київ та Вінниця – міста, в яких Євген разом зі своєю командою з Громадської організації "Зруш скелю" останнім часом проводив соціальні експерименти, вуличні акції, зустрічі з учнями в школах та молоддю у вищих навчальних закладах. Один з таких заходів має на меті дослідити, як перехожі реагують на ветеранів, ветеранок та військових з пораненнями та популяризувати жест подяки – прикладання руки до серця і посмішку.

Чоловік на протезі стає в людних місцях міста та рахує, скільки  перехожих з тисячі висловлять йому вдячність  - у такий спосіб чи будь-який інший. Розповідає, що найвищий показник поки що спостерігав у Луцьку – 27 людей (ймовірно, через  те, що тут проводить найбільше своїх заходів), а найнижчий – у столиці.

"Мені здається, що в Києві такий малий показник через те, що люди там дуже поспішають. Здебільшого заміри були на вокзалі залізничному, в метро. Там видно, що люди зосереджені на тому, куди вони прямують,  і не помічають, що відбувається навколо. Тобто, через поспішку, зайнятість і є таке ставлення, - не без прикрої інтонації в голосі зазначає ветеран. – А от у Луцьку, до речі, вже треба переміряти показники. Адже з останнього заміру ми  провели багато роботи в освітніх закладах, тож результати можуть бути іншими. А взагалі нам цікаво перевірити, як реагують люди в містах, де ми ще не працювали".

Щодо Вінниці, куди Євген приїздив  зовсім нещодавно, то тут він не тільки провів вуличне дослідження щодо вдячності перехожих, але й протестував сім супермаркетів та торгівельний центр. На контрольні закупи відправився, знявши протез - на милицях та з кошиком у руках. На жаль, ані інші покупці, ані персонал не запропонували йому допомогу. Водночас з тим, на вході до ТЦ працівники відчиняли та притримували двері, а кілька касирів посприяли, щоб ветерана пропустили в черзі.

Читайте також: "Робимо повернення для ветеранів менш болісним" - у Львові працює перший в Україні Абілітаційний центр

Євген припускає: якщо провести відповідну роботу з персоналом супермаркетів, то ситуація точно покращиться. Як позитивний приклад, наводить Луцьк, де разом з командою вже попрацював з багатьма магазинами: тепер там захисники і захисниці точно "не зайдуть непоміченими" та отримають допомогу.

Щодо результатів вуличної акції у Вінниці, то лише 11 перехожих з тисячі висловили свою подяку ветерану:

"Мені здається, що про цей жест вже мають знати 60-70% людей, адже проводиться чимало інформаційної роботи за цим напрямком. Але, мабуть, є внутрішня несміливість почати ним користуватися, байдужість до подолання власного бар’єру,  небажання зробити зусилля над собою, робити щось нове, певна сором’язливість", - ділиться думками чоловік.

"Престиж військового знижується"

Вуличні акції та соціальні експерименти Євген проводить вже близько семи місяців. Розпочинав свою діяльність у Луцьку, а з часом розширив географію на інші обласні центри. У деяких містах він проводить заходи регулярно – наприклад, у "столиці" Волині або ж повертається, щоб перевірити результати проведеної роботи.

"Якщо порівняти зараз та десь півроку тому, то мені здається, є певний відкат (у реакціях  та ставленні людей – ред.). Престиж військового знижується: можливо, через те, що люди звикають до війни, втомлюються, хочуть миру, також впливає робота ТЦК на репутацію захисників і захисниць, - зазначає чоловік. – У цілому тренд наче йде вниз. Але за рахунок нашої активності, що ми намагаємося піднімати культуру ставлення до ветеранів, можна заразити ідеєю вдячності свідомих людей".

Читайте також: Як етично спілкуватися з ветеранами з інвалідністю – поради фахівців

Щоб покращити ситуацію в суспільстві, Євген та його однодумці планують продовжувати активну роботу. Адже, якщо опустити руки та геть нічого не робити, точно не буде позитивного результату. До кінця року із своїми заходами вони вперше відвідають Ужгород, Тернопіль, Івано-Франківськ, Хмельницький, Чернівці  та повернуться у Вінницю, Луцьк і Рівне.

Ветеран та громадський діяч додає, що міста, де ще не працювала його команда, одразу видно. Як правило, там військові не мають уваги, поваги, потрібної взаємодії. Щоб не допустити розвитку ситуації в такому негативному напрямку, необхідно діяти. І зупинятися Євген Сивопляс точно не збирається.

Нагадаємо, в Україні створюють гаджети для ветеранів з інвалідністю. Онлайн-крамницю "ІнваФішки", а також сайт з порадами для тих, хто має різні види травм, разом з колегами створив співзасновник соціального підприємства Віталій Пчолкін.

Фото: Євген Сивопляс/Facebook, "Суспільне Вінниця"