Ви повернулися додому, а дитина соромиться, уникає обіймів або, навпаки, не відпускає ні на хвилину? Після тривалої розлуки родині потрібен час, щоб знову звикнути одне до одного
Допомогти можуть спокійні розмови, спільні заняття та повага до звичного життя дитини.
Як підготувати дітей до повернення мами чи тата зі служби та поступово відновити контакт, в ефірі Армія FM пояснила ветеранка й військова психологиня Ольга Еверт.
Підготуйте дитину до зустрічі
Під час розлуки дитина росте, змінює інтереси та звикає до певного розпорядку. Той із батьків, хто залишається поруч, стає для неї головною опорою в повсякденному житті.
Перед поверненням військового варто пояснити, що мама чи тато можуть бути втомленими, потребувати відпочинку та не одразу долучатися до всіх справ. Це не означає, що вони менше люблять дитину.
Можна запропонувати разом підготувати малюнок, листівку або невеликий подарунок. Водночас не варто вимагати певного сценарію зустрічі: дитина може розгубитися й не побігти обійматися відразу.
Починайте зі спілкування, а не з нових правил
Повернення до батьківської ролі не варто починати з перевірки оцінок, вимог дисципліни чи зміни розпорядку. Спочатку важливо відновити емоційний зв’язок.
Ольга Еверт радить попросити дитину розповісти, як тепер влаштоване її життя: у що вона грає, чим цікавиться, що любить робити.
Читайте також: Як говорити з ветераном після повернення зі служби: поради для близьких без стереотипів
Для молодших дітей це можуть бути малювання, конструктор, читання чи прогулянки. З підлітками можна поговорити про музику, ігри, спорт або запропонувати спільне заняття.
Виявляйте цікавість без допиту та залишайте дитині право на власний темп зближення.
Не сприймайте відстороненість як відмову від вас
Після повернення одного з батьків дитина може замикатися, соромитися, вередувати або постійно шукати уваги. За словами психологині, такі реакції можуть бути способом пристосуватися до змін.
Не варто дорікати: «Я так чекав зустрічі, а ти не хочеш зі мною говорити». Краще спокійно показувати, що ви поруч і готові до контакту.
Не примушуйте до обіймів чи розмов. Запропонуйте побути разом і дайте можливість погодитися пізніше.
Домовляйтеся про виховання між собою
За час служби вдома склався певний уклад. Перш ніж щось змінювати, з’ясуйте, як родина організовує навчання, відпочинок і побут.
Якщо хочете переглянути правила, спочатку обговоріть це з партнером чи партнеркою. Дитині краще повідомляти вже узгоджене рішення.
Психологиня також застерігає від перенесення військових порядків у сім’ю: стосунки з дітьми потребують діалогу, а не командування.
На запитання про війну відповідайте без страшних подробиць
Дитина може прямо запитати про зброю, бої чи загибель людей. Відповідайте чесно, враховуючи її вік, але не описуйте травматичних сцен.
Читайте також: Якої підтримки потребують ветерани: Мінветеранів і Держстат готують нову статистику
Ольга Еверт радить пояснювати службу через захист дому, близьких і країни. Не обов’язково розповідати весь пережитий досвід, щоб залишатися чесними.
Залучіть учителів до підтримки
Якщо після повернення військового поведінка дитини в садку чи школі змінилася, варто поговорити з педагогами. Повідомте про зміни в родині та попросіть уважніше поспостерігати за нею.
Важливо уникати ярликів і покарання лише за те, що дитині складно впоратися з новими почуттями.
Відновлення близькості не має відбутися за один вечір. Спільний сніданок, коротка прогулянка, уважно вислухана розповідь і виконана обіцянка поступово повертають відчуття: ми знову поруч.
