Військовий шлях ветеран Олександр Олефір розпочав  майже десять років тому  - у 2017-му. Після участі в Революції Гідності він доєднався до 4 бригади оперативного призначення імені Героя України Сергія Михальчука "Рубіж", підписавши перший контракт.

У перші три роки служби мав шість ротацій на вже палаючий від війни схід України. Отримав важку травму та демобілізувався за станом здоров’я. Повернувшись додому, вирішив зайнятися медовим бізнесом, однак вже за рік довелося поставити його на паузу. Після повномасштабного вторгнення російської армії чоловік знову рушив на фронт, а опікуватися пасікою довелося його дружині…

Читайте також: Медові продукти та виробництво вуликів - родина ветерана Дмитра Рясного відновила пасіку в Дніпрі

Про шлях Олександра, як воїна та підприємця, розповіли в Міністерстві у справах ветеранів України, передає veteran.com.ua.

"Боявся, що дружина не витримає та продасть пасіку"

Важке поранення під час АТО ветеран отримав під Новолуганським, що на Донеччині. Йому встановили ІІ групу інвалідності, тож продовжувати службу за контрактом Олександр більше не міг. Повернувшись у 2021 році додому, вирішив самостійно зайнятися реабілітацією, обравши незвичний спосіб – пасіку. Вже тоді він мав п’ять сімей бджіл, а ринок меду активно розвивався, тож цей напрямок чоловікові здавався дуже привабливим та перспективним.

Олександр придбав ще 50 сімей та разом з дружиною Яніною почав активно працювати на пасіці у мальовничому куточку Полтавщини. Справи йшли вгору, і невдовзі "під опікою" Олефірів було вже 250 бджолиних сімей. Крім бізнесу, чоловік виділяв час і на самовдосконалення як військового. Відчуваючи, що велика війна неминуча, він тренувався зі снайперської стрільби. А 24 лютого 2022 року, подбавши про безпеку власної родини, долучився до війська у складі 146-го батальйону.

Спочатку Олександр служив у розвідці на посаді штаб-сержанта, а згодом став командиром снайперського відділення. Воював на Харківщині, Сумщині, Донеччині, брав участь у боях під Соледаром, Благодатним, на Авдіївському напрямку. А поки військовий тримав фронт на Донбасі, на плечі його дружини повністю лягла турбота про бджіл та розвиток бізнесу.

"Я три роки воював і боявся, що дружина не витримає та продасть пасіку. Але вона працювала в банку, а у вихідні їхала в село до бджіл, наймала людей і зберегла всі 250 сімей. Яніна з двома вищими освітами, юридичною та в галузі фінансів, працювала, змогла освоїти справу і втримати пасіку ", — ділиться Олександр.

У планах – надавати підтримку з бізнесом іншим ветеранам

Те, що дружина не здалася та зберегла пасіку, дуже надихнуло чоловіка. Тож, звільнившись у 2024-му за станом здоров'я, він вирішив масштабувати бізнес. На допомогу прийшов Український ветеранський фонд – подружжя подало заявку на участь у конкурсній програмі "Варто 11.0" та виграло грант.

Читайте також: Лавандове поле, садиба для туристів та крафтове варення – як родина ветерана Андрія Качмара веде бізнес на хуторі

"Ми з дружиною довго вагалися. Думали, як писати заявку, щоб усе правильно. Та й психологічно після війни важко було повірити, що це реально. Але сіли разом, усе вивчили, написали — і в нас вийшло!" ,— каже ветеран.

За грантові кошти Олефіри придбали платформи, комплектуючі для вуликів та ще 250 бджолиних сімей – тепер їх налічується 500. Робота на пасіці кипить щоденно – на допомогу Олександру приходить дружина та донечка Кіра. Наразі вони пропонують покупцям мед, працюють на експорт та планують подальший розвиток, зокрема - почати реалізовувати бджолиний пилок.

Також ветеран мріє збудувати на пасіці невеликі гостьові будиночки, де відвідувачі зможуть відпочивати та навчатися бджільництву. Олександр впевнений, що ця сфера може бути цікава й іншим захисникам, які повертаються з фронту до цивільного життя, а власна справа допоможе їм відновитися.

"Хочу на практиці показати, як працює бізнес. Навчатиму азів, розповідатиму про власний досвід. І після навчання мрію подарувати бджолину сім’ю для старту. Це все поки в планах, але дуже хочеться їх реалізувати", — підсумовує чоловік.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, як Володимир Цитрак після фронту розвиває крафтове виробництво на кошти гранту.

Фото: з відкритих джерел, Мінветеранів