31-річний нацгвардієць Дмитро Колесник на позивний "Старий" – родом із Кривого Рогу. З дитинства займався професійним футболом, але спортивну кар’єру не побудував. Здобув освіту у сфері комп’ютерно-програмної інженерії, і до великої війни встиг попрацювати у різних сферах, зокрема в охороні.
Ще до повномасштабного вторгнення російських військ долучився до Національної гвардії України. Далі була служба в ППО та в мінометній групі, важке поранення, ампутація обох ніг… Останні роки на долю чоловіка випало чимало випробувань. Проте він вистояв, не втратив жагу до життя та знявся у фільмі "Сталевий", що невдовзі вийде на екрани.
Про це передає veteran.com.ua з посиланням на Міністерство внутрішніх справ України.
Читайте також: "25-й День народження я зустрів у полоні" - захисник Маріуполя Арн став героєм фільму "1000 днів волі"
"Хотілося захищати місто та тих, хто не може тримати зброю"
Службу в Нацгвардії Дмитро розпочав ще до великої війни, тож 24 лютого 2022 року чітко розумів, що має робити. Зібрав тривожну сумку та приїхав до військової частини, де провів весь день. Пригадує, що тоді вмовляв батьків виїхати за кордон, де вже жила його рідна сестра, а сам почувався досить вмотивованим.
"Хотілося робити більше для країни, ніж просто стояти на блокпосту. Захищати своїх, місто, врешті-решт тих, хто не може тримати зброю", - розповідає чоловік.
Спочатку він служив у протиповітряній обороні, а далі перевівся у мінометну групу, пройшов навчання та потрапив на Донецький напрямок. Триматися та виживати у надскладних умовах допомагали командири та підлеглі, які були один одному вірними побратимами. А підтримувати моральний стан – сіренький фронтовий кіт Шкіпер, який став для захисників справжнім талісманом.
1 квітня 2024 року життя Дмитра змінилося назавжди. Тоді він був на завданні – їхати туди не мав, але вирішив підтримати інших воїнів. Зненацька пролунав потужний вибух: чоловік відчув удар та біль, почув крики. Далі на нього очікували перев’язки, евакуація, ампутація обох ніг та важкий шлях відновлення.
"За перший місяць переніс 25 операцій. Морфій майже не діяв. Щоб не зійти з розуму, я почав плести резинки, ліпити з пластиліну, малював: створював писанки за допомогою воскової техніки. Ці заняття були моєю терапією", - пригадує "Старий".
"Сталевий" - це моя історія"
Майже одразу після поранення команда ICTV 2 з американським продакшеном почали знімати про Дмитра фільм "Сталевий". Стрічка розповідає про життя захисника до повномасштабної війни, обставини важкої травми на фронті та шлях відновлення.
Читайте також: Лікування та адаптація до життя – в Україні вийшов фільм про відновлення військових, звільнених з полону
"Фільм "Сталевий" - це моя історія. Про те, як було до війни, як я отримав поранення і як вчився знову стояти на ногах, але вже сталевих. Ми знімали його під час лікування і реабілітації після ампутації, ділиться ветеран. - У стрічці є все: момент вибуху, мої перші дні після, біль, операції, підтримка побратимів і рідних. Є і посмішки, і сльози. Але головне - там є життя".
Він каже, що хотів, аби фільм став прикладом для інших захисників та захисниць з пораненнями. Щоб вони не опускали руки та розуміли, що навіть після найважчого, після ампутацій можна продовжувати "стояти, жити, мріяти, сміятись". А ще навчилися бачити цінність та красу навіть у простих речах – як і сам Дмитро.
"Ще до війни я любив дивитися на зоряне небо. У дитинстві під час риболовлі - розкладав вогонь, сідав біля вогнища й просто дивився на зорі. В Одесі часто виходив ввечері на пляж - брав рушник, вмикав музику і дивився в небо. Думав про майбутнє, про любов, про те, якою людиною хочу стати. І знаєте, ці спогади тримають мене досі. Бо коли згадуєш зорі - розумієш, що навіть у темряві є світло…", - впевнений захисник.
Нагадаємо, нещодавно ми розповідали, що ветеранам з пораненнями планують спростити вступ на службу до поліції. Таких кандидатів хочуть звільнити від обов’язкової перевірки рівня фізичної підготовки.
Фото: МВС