На війну Володимир Косолапов пішов ще під час першої фази російської агресії – у 2014 році. Родом з Щастя Луганської області, чоловік став на захист Донбасу у складі батальйону "Айдар". Відтоді його бойовий шлях тривав майже вісім років – аж до поранення на фронті вже під час повномасштабного вторгнення окупантів.

Повернувшись до цивільного життя, чоловік заснував невелику майстерню з деревообробки в одному з підвальних приміщень Івано-Франківська. З часом отримав грант, а його захоплення переросло у бізнес. Крім того, власна справа стала своєрідним ключем до соціалізації.

Читайте також: "Я бачив багато дитячих сліз" - після звільнення зі служби спецпризначенець виготовляє іграшки

Служив біля білоруського кордону та на Донеччині

Володимир долучився до "Айдару" в 2014 році, а вже наступного – демобілізувався. Приїхав до Івано-Франківська, де вже жили його дружина та діти. Однак цивільне життя одразу не склалося, і 28 квітня 2016 року чоловік підписав контракт та пішов служити у 8-й полк спеціального призначення.

У 2020 році захисник звільнився та близько року пожив мирним життям. Проте 24 лютого 2022 року для нього, як і для мільйонів українців та українок, все змінилося. Дізнавшись про повномасштабне вторгнення росіян, він взяв сумку з військовими речами та пішов до військкомату.

Під час великої війни служив у у 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді – під позивним "Буря" керував БпЛА. Спочатку виконував різні завдання на Волині поблизу білоруського кордону, потім – ближче до Чорнобиля, а згодом – під Бахмутом на Донеччині. Там у травні 2023 року чоловік отримав поранення.

"Була задача приїхати у точку і розвідати, що там попереду. Ми приїхали, розклали апарат, злетіли – і втратили зв'язок, втратили апарат. РЕБами все затушило. Але якщо є можливість знайти, дістати, відремонтувати БпЛА, треба це зробити, - розповідає Володимир. – Ми його не знайшли, стояли біля машини, і прилетіла перша міна. Ми пішли до другої 500 метрів пішки – прилітає друга. Буквально десять метрів від мене, зачепила ступню. Ми сідаємо в машину, стартуємо, і за пару секунд на це місце прилітає міна".

"Не було навіть думки зупинитися"

Володимир пройшов лікування, з часом рана загоїлася, однак нога на все життя залишилася "нездоровою". Попри поранення, ветеран вирішив не "сидіти та нити, жаліти себе", а зайнятися власною справою. Невелику майстерню з деревообробки облаштував у підвальному приміщенні. Пофарбував там стіни, зробив підлогу, з часом – гідроізоляцію (зі стін текла вода). Власники цієї території сприяли йому та ставилися, як і ставляться - ідеально.

Читайте також: Мільйон на власну справу – ветеран Євгеній Сазонський отримав грант та відкрив магазин плитки

"Для мене це була певним чином адаптація до мирного життя. Я прокидався зранку та йшов сюди пішки - живу недалеко. Замикався у цьому підвалі, надягав навушники, вмикав музику і щось стругав, шліфував. Слава Богу, поряд зі мною — дружина, тато, всі мене підтримували", - ділиться ветеран.

Перший куб деревини, швидкокрути, шліфувальну машинку чоловік купив на кошти, отримані після звільнення з військової частини. А першими виробами, зробленими його руками, були обідній стіл та ліжка для дітей - їх у майстра троє. Володимир зізнається, що робив ці меблі довго, адже навичок роботи з деревом до того не мав.

Через певний час ветеран отримав перший грант – від Міжнародної організації з міграції. А в 2023 році - підтримку в рамках державної програми "єРобота". З того часу, каже, хобі й переросло у бізнес. Сьогодні ветеран має у майстерні п’ять різних станків та інше обладнання, а з замовленнями йому допомагають двоє працівників – дівчина, яка виконує задачі бухгалтера та менеджера, і побратим, з яким він служив в "Айдарі" та 8-му полку.

"Держава має купу інструментів, щоб влаштувати життя ветерана, -  треба цим займатися.  У мене не було навіть думки зупинитися. Найперше - хлопці починають шкодувати самих себе: вони нікому не потрібні, десь хтось не таке слово їм сказав, десь ще щось. І починають жалітися, що вони якісь не такі. Ми — не такі, ми — кращі! І з таким баченням треба далі йти по життю, робити щось, щоб покращити себе", - впевнений Володимир Косолапов.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, як ветеран Іван Павліш вирощує екзотичний батат на Львівщині.

Фото: "Суспільне Івано-Франківськ"