56-річний Сергій Савчук майже половину свого життя присвятив військовій справі. Службу почав ще юнаком, коли вступив до військового училища, а пізніше обіймав посаду заступника командира військової частини – вже за часів незалежності України.

Читайте також: Один на всю Україну - у Житомирі ветеран Олександр Ковальчук став вихователем дитсадочка

Коли російська армія вперше вторглася на територію нашої країни в 2014 році, чоловік перебував на пенсії (пільговій).  Попри це, добровольцем пішов на фронт, відслужив понад рік та демобілізувався за станом здоров’я. У цивільному житті обрав для себе професію вчителя.

Тричі служив в армії

Вперше військову форму Сергій Савчук надягнув у 17 років – вступив до військового училища та проходив підготовку на Уралі (на той час – на території СРСР). Рік прослужив у Білорусі, ще два – у Німеччині. Пізніше побував у Середній Азії та об’їхав у відрядженнях весь Кавказ.

До України чоловік повернувся 1992 року, прослужив ще два роки та вступив до військової академії. За кілька років отримав звання майора та служив у ЗСУ на посадах заступника командира військової частини.

У 2005 році Сергій вийшов на  пільгову пенсію та, здавалося, "зав’язав" з армією. Однак долею судилося інакше.  2014-го,  у 46 років,  добровольцем пішов у військо та став до лав 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади з Миколаєва. Там чоловік відслужив більше року та був демобілізований за станом здоров’я.

У 2018 році ветеран знову вдягнув піксель. Йому запропонували посаду заступника командира військової частини, і Сергій підписав контракт на три роки. Каже, що продовжував би службу і надалі, однак йому встановили другу групу інвалідності пожиттєво та визнали повністю непридатним. Тож з армією довелося попрощатися назавжди…

"З-під палки патріотом людина не стане"

"По закінченню військового училища я мав змогу отримати ще одну вищу освіту — вчителя історії та правознавства. У 2015 році після демобілізації я пішов до школи №24", - розповідає ветеран.

Читайте також:  Більше мільйона на бізнес - на Житомирщині ветеран Олег Лось відкрив кафе на грантові кошти

До професії педагога він повернувся незадовго до повномасштабного вторгнення росіян. Після демобілізації почав працювати в ліцеї №31 Житомира. Ветеран зізнається, що після початку великої війни близько десяти разів був  у Терцентрі комплектування та соціальної підтримки, однак в армію його більше не беруть.

Наразі Сергій викладає предмет "Захист України". Каже, що його уроки діти відвідують із задоволенням, особливо – дівчата. На заняття приходять два класи, які він жартома називає "жіночий батальйон": в одному  - 26 учениць та всього шість учнів, а в другому – 28 дівчат та вісім хлопців.

"У нас немає поділу на заняття для чоловіків та жінок, всі однаково вивчають. Наші учні багато що вміють та знають. Коли до нас приїжджали бойові медики з 95-ї бригади, то не було чого навчати — всі вправно відповідали на питання", - зазначає вчитель-ветеран.

На його думку, великої різниці між 18-річними солдатами в армії та старшокласниками немає. Тож знаходити спільну мову зі школярами йому неважко, до того ж він дуже любить працювати з дітьми.

Порівнюючи досвід викладання у 2015-му та після 2021-го, Сергій Савчук каже, що з часом настрої молоді лише посилилися. Він впевнений, що з-під палки людина патріотом не стане, тож необхідно приділяти час відповідному виховання громадянина та особистості. І це має починатися ще в дитинстві та в комплексі – у родині, школі та державі.

Нагадаємо, раніше ми розповідали історію ветерана Євгена Сивопляса. Чоловік на протезі проводить вуличні акції та соціальні заходи в різних містах України, щоб подолати байдуже ставлення суспільства до захисників і захисниць з інвалідністю.

Фото: Суспільне Житомир